Фото: Євгенії Скорини
22-річна студентка ЧДТУ Вікторія Хоменко тривалий час була лише глядачкою конкурсу краси «СтудМіс Черкащини». Та цьогоріч зважилася випробувати в конкурсі й свої власні сили. Про ідеального чоловіка, жіноче щастя та секрет краси, читайте далі в інтерв’ю з фіналісткою «СтудМіс Черкащини».
- Як ти дізналася про конкурс «СтудМіс Черкащини»?
- Понад чотири роки я була глядачкою в залі, приходила вболівати за подруг. Коли цього року побачила оголошення про кастинг, уже не мала сумнівів, що стану учасницею цього конкурсу. Нікому не сказавши, вирішила заповнити анкету. За день до кастингу мені передзвонили. Я була дуже рада. До заповітної п’ятнадцятки найкращих я пройшла разом із подругою. У моральному плані так навіть легше, ми дуже підтримуємо одна одну.
- Незабаром ти закінчуєш навчання, уже вирішила, де хотіла б працювати?
- Я завжди мріяла пов’язати своє життя з танцями. Але батьки були проти, бо вважають, що танці – то не спеціальність. Навчалася я у фізико-математичному класі, складала ЗНО з фізики та математики. Тож врешті вирішила вступити на факультет електронних технологій, напрям – «Телекомунікації». Моя майбутня професія – інженер зв’язку. Мені легко навчатися, люблю точні науки. Зараз я працюю в нігтьовій студії. Спочатку це було лише хобі, але розумію, що хотіла б розвиватися в цьому напрямку. Можливо, навіть відкрити власний затишний та красивий салон краси.
- Чи складно поєднувати навчання з роботою?
- Я звикла працювати ледь не з першого курсу. Ще в школі займалася класичними та народно-естрадними танцями. У 12 років захопилася такими стилями, як хіп-хоп та диско. Їздила на численні чемпіонати по Україні, брала участь у танцювальних мюзиклах, постановках. Присвятила цьому сім років. Брала участь у шоу «Україна має талант», була учасницею «Майданс-2012» (усі ефіри). Тож закономірно, що першою моєю роботою стала робота тренером із сучасних танців. Пишаюся тим, що моя найменша група здобула перше місце на чемпіонаті Черкаської області в категорії Super Baby (від 3 до 5 років).
Фото: Євгенії Скорини
- Можеш продовжити фразу: «Жіноче щастя – це…»?
- Жіноче щастя – поряд людина, яку ти любиш і яка любить тебе. Для мене сімейні цінності на першому місці, кар‘єра – на другому. Головне, бути щасливою у сімейних стосунках. А також мати гарну копію вас обох, підтвердження вашої любові – дитинку, а ще краще – двох.
- А ти вже зустріла свого ідеального чоловіка?
- Вірю, що так. Хоча ідеальних чоловіків не існує, у кожного свої недоліки. Ми вже разом четвертий рік. Познайомилися ще в школі, він на рік старший, трохи допомагав мені із навчанням. Але ми не зустрічалися. Знову почали спілкуватися в університеті, коли я вступила на перший курс. Ми з коханим маємо навіть однакові прізвища. У наших матусь однакові імена – Тетяна, а обидва дідусі – Миколаї. Це доля! Я вже мрію про власну сім’ю і готова працювати над створенням затишного сімейного гніздечка.
- Чи погоджуєшся з твердженням, що краса жінки – це заслуга чоловіка?
- Деякою мірою, це так. Якщо тебе люблять, якщо тебе надихають, ти, як квіточка, ще більше розквітаєш! Коханий підтримує мене в усьому, він завжди поряд. Це робить мене щасливою. Мені завжди хочеться бути гарною – і для себе, і для нього. Якщо ти кохана, то ти й красива!
Інтерв'ю з іншими фіналістками читайте ТУТ.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
