Освіта за кордоном є однією з найкращих можливостей для молоді розширити обрії власних перспектив. Найбільш привабливими у цьому плані є виші західних країн. До того ж у країнах ЄС реалізується великий спектр програм, завдяки яким українська молодь може отримати безкоштовну освіту. Повертаючись до України, дехто з них стає справжніми агентами змін, що реалізують нове бачення можливостей розвитку держави. Черкащани також роблять свій вклад у освітні процеси ЄС. Адже західні країни запрошують до себе не тільки черкаських студентів, а й викладачів. Подробиці дізнавався сайт vikka.ua.
Освітня програма Erasmus+ відкриває українським студентам двері в Європу
Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Європейська молодь України" Анна Роговченко зазначила, що сьогодні найкращою перспективою отримати освіту за кордоном для українських студентів є програма ЄС Erasmus+.
"Ми не є програмною країною, але ми – країна-партнер, і це вже дає великі можливості. Це не пов’язано з підписанням Угоди про асоціацію, яка більше впливає на імплементацію реформ та уніфікацію системи освіти", – пояснила громадська діячка.
Є також стипендіальна взаємодія між нашими та західними університетами, що закріплена угодами.
"Це коли студент навчається у нашому виші, здобуває освіту бакалавра чи магістра, а потім на рік чи півроку їде до європейського вишу. Там навчається і здобуває ще один диплом – отримує повноцінну західну освіту", – розповіла Анна Роговченко.
Вона зазначила, що українці здобувають освіту в Європі здебільшого англійською або французькою мовами.
"Для вступу в Коледж Європи, що розташований у Бельгії, треба володіти французькою мовою. Українці можуть розраховувати на отримання стипендії у цьому виші. А в Литві українські студенти можуть розраховувати на додаткові бонуси за вивчення литовської мови", – зазначила громадська діячка.
Українці, що здобули закордонну освіту за програмою Erasmus+ або завдяки угоді між вишами, потому найчастіше реалізують себе у секторі громадської та політичної діяльності.
"За моїми спостереженнями, вони працюють в українських офісах міжнародних фондів та організацій. Це політологи, юристи-міжнародники. Ще є такий напрям – європейські студії. Тобто люди вивчають інституції Європи, що потім дає їм можливість співпрацювати з партнерами Європейського Союзу в Україні. У нас в деяких університетах є така спеціалізація – європейська співпраця. Зараз туди вводиться елемент вивчення блоків Угоди про асоціацію", – розповіла Анна Роговченко.
Вона підкреслила, що випускники європейських вишів найчастіше стають рушійною силою розвитку українського громадянського суспільства. Адже громадський сектор в Україні слабо розвинений. Тільки останнім часом починають з’являтися сталі громадські організації.
Erasmus+ – наймасштабніша сучасна програма академічних обмінів, яка у 2014 році об’єднала такі відомі програми, як Erasmus та Erasmus Mundus, Youth in Action, Tempus та інші. Сьогодні взяти участь у ній можуть українські студенти, науковці та організації, діяльність яких пов’язана зі сферами освіти, культури та спорту.
Три місяці навчання у Польщі змінили світогляд черкаської студентки
Серед тих, хто отримав досвід навчання в європейському виші завдяки програмі Erasmus+, студентка Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Аліна Третяк. Торік вона пройшла тримісячне стажування у польській Академії імені Яна Длугоша.
"Я побачила оголошення на сайті нашого вишу і звернулася до деканату. Серед бажаючих обрали тих, хто мав найкращі показники у рейтингу балів. Тоді я навчалася на третьому курсі факультету іноземних мов. Вивчала англійську та німецьку мови. Планувала їхати в США за програмою Work and Travel USA і мала здати сесію достроково. Завдяки допомозі викладачів встигла з’їздити і до США, і до Польщі. Ми навчалися разом з польськими студентами, вивчали там наші профільні предмети. Дуже рада цьому досвіду, він розширив мій світогляд. Побачила інший рівень життя та спілкування", – розповіла дівчина.
Досвід черкаського вишу
Проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Сергій Корновенко розповів про освітні програми обміну з університетами країн ЄС, в яких задіяні науковці та студенти університету. Зокрема це німецька програма академічних обмінів DAAD та грантові програми Європейського Союзу: Сьома рамкова програма з досліджень та інновацій та її наступниця Horizon 2020, Erasmus+, Tempus.
"Наразі наші науковці та студенти університету беруть участь у 17-ти міжнародних наукових проектах. Деякі наші студенти отримали подвійні дипломи у Вищій лінгвістичній школі міста Ченстохова (Польща). Щодо академічної мобільності: лише цьогоріч 50 наших студентів пройшли семестрове стажування в Академії імені Яна Длугоша (Польща). 30 студентів пройшли літнє стажування за підтримки Варненського економічного університету (Болгарія)", – зазначив Сергій Корновенко.
Наразі викладачі навчально-наукового інституту історії та філософії ЧНУ готуються до обміну за програмою академічної мобільності Erasmus+ КА1.
"У квітні цього року професор Наталія Земзюліна пройде тижневе наукове стажування в Опольському університеті. А восени будемо приймати на наукове стажування науковців із турецького університету Yuzuncu Yil University", – поділився планами проректор університету.
За програмою Erasmus+ KA2, тобто з напряму розвитку потенціалу вищої освіти, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького наразі спільно з Львівським університетом імені І. Франка працюють над створенням системи електронного документообігу для університетів.
"Також беремо участь у програмі розвитку докторантів у країнах Східного партнерства Erasmus+ спільно з Тбіліським державним університетом імені Іване Джавахішвілі (Грузія), МОН України та Вестмінстерським університетом (Англія). Один із наших науковців залучений до розробки інновацій та підвищення освітнього потенціалу в аграрному праві у світі (Словацький університет сільського господарства)", – пояснив проректор Черкаського національного університету.
У ЄС готують мультифахівців
Своїм досвідом навчання у закордонному виші та поглядом на західну освіту із сайтом поділився черкащанин Олександр Оськін. У 2008-2010 роках він навчався за програмою обміну студентами між українським та польським вишами.
"Це був обмін між Уманським педагогічним університетом та Університетом ім. Адама Міцкевича в Познані. Але обміном це складно назвати, бо студенти з Польщі до нас, як правило, не приїздять. Я вступив в університет за співбесідою і навчався там за магістерською програмою, – розповів Олександр Оськін. – Один із підрозділів Познанського університету називається Європейський колегіум у місті Гнезно. Всі його спеціальності та напрямки – міждисциплінарні. Там готують мультифахівців, що змогли б працювати у різних напрямках: журналістика, публічне управління, управління проектами, PR. Я вивчав європейську комунікацію. Вивчав досвід інтеграції нових країн в ЄС та їх перспективи".
Стипендію черкащанин не отримував, однак навчався та жив у Польщі безкоштовно.
Після закінчення вишу, Олександр працював у Польщі, а потім повернувся до України, де наразі займається підприємницькою діяльністю. Певний час черкащанин допомагав українцям влаштовуватися на роботу в Польщі та інших країнах Європи.
"З оглядом на свій досвід, можу порадити молоді не намагатися отримувати повне базове навчання на рівні магістра за кордоном. Краще отримати освіту в Україні, а потім вже в межах додаткової програми навчатися у європейському виші. Ті, хто з 16-17 років їдуть за кордон, потім не бачать, як себе реалізувати в Україні і часто залишаються там. А коли ти вже отримав освіту в Україні, у тебе завжди є вибір", – зазначив черкащанин.
Лист від польського вишу потрапив у спам, та все одно став доленосним
Українці можуть взяти участь в освітніх програмах західних країн і без сприяння свого вишу.
Так, черкаський громадський діяч Сергій Рубан свого часу пройшов конкурсний відбір та став одним із 25 стипендіатів Студії Східної Європи Варшавського університету. Він тоді навчався на п’ятому курсі історичного факультету Уманського педагогічного університету.
"Випадково дізнався про цей конкурс. Зв’язку між нашим вишем та польським університетом не було. Якось мені на електронну пошту прийшов лист про навчання. Взагалі-то спочатку він потрапив у спам. Там був великий конкурс: 10 осіб на місце. Треба було написати роботу, обґрунтувати своє бажання навчатися там та пройти тести у посольстві Польщі в Україні", – пригадує черкащанин.
"Східні стипендії" призначені для дворічного післядипломного магістерського навчання. Можливість навчатися у виші за рахунок Уряду Польщі надається кандидатам з країн Східної Європи, Росії, Кавказу та Середньої Азії, які мають повну вищу освіту (найкраще гуманітарну) та добре орієнтуються у проблематиці цих регіонів, зокрема періоду XIX-XX ст., а також сучасного періоду, особливо 1980-х рр. та після 1991 р.
"Нас узяли 25 студентів. 80% навчання відбувалося польською мовою, решта – англійською. Я отримував 1,3 тисячі злотих стипендії. 400 злотих сплачував за проживання, до 200 злотих йшло на харчування, 50-70 злотих витрачав на проїзд. Все оплачував уряд Польщі, а взагалі навчання вартувало близько 8 тисяч євро", – розповів черкащанин.
У Польщі він отримав диплом магістра з культурознавства.
"Нашими викладачами були польські політики, діючі міністри, посли, а також наукова еліта. Це вплинуло на мій світогляд, стали більш зрозумілі процеси, що відбуваються в Україні та Європі. Можу відкинути емоції та проаналізувати все це. Якби цього етапу навчання у моєму житті не було, я б не був оптимістом щодо українських реалій, суспільно-політичних та бізнес-процесів", – пояснив Сергій Рубан.
Освітні процеси ЄС – можливості для українців
Країни ЄС досягають своїх цілей через дедалі тіснішу інтеграцію в різних сферах. У деяких з них Євросоюз уже сьогодні подібний до єдиної держави. Наприклад, у тому, що стосується сільського господарства або конкуренції. Водночас є низка сфер, що належать до виняткової компетенції держав-членів. Серед них – освіта. ЄС координує освітні процеси у державах-членах, допомагає їм ділитися кращим досвідом, сприяє освітній мобільності студентів і викладачів, підтримує партнерські зв’язки між вищими навчальними закладами різних країн. Із союзного бюджету фінансуються освітні програми, участь у яких можуть брати громадяни держав-членів, інших країн та освітні установи.
Як це стосується України? Відповідно до глави 23 Угоди про Асоціацію, сторони сприяють розвитку співробітництва в галузі освіти, навчання та молодіжної політики з метою покращення взаєморозуміння, активізації міжкультурного діалогу та посилення знань щодо відповідних культур. Крім того, сторони зобов’язуються активізувати наступне співробітництво в галузі вищої освіти: реформування та модернізації систем вищої освіти; сприяння зближенню у сфері вищої освіти, яке відбувається в межах Болонського процесу; підвищення якості та важливості вищої освіти; поглиблення співробітництва між ВНЗ та розширення їх можливостей; активізація мобільності студентів та викладачів.
Європейські гранти та стипендії
Ті, хто прагне пройти конкурс на отримання безкоштовної освіти в Європі, можуть розраховувати на гранти та стипендії.
Фахівці зазначають, що, самостійно обираючи навчальну програму за кордоном, слід визначитися з її рівнем або умовами навчання, які вона передбачає. Це може бути програма бакалаврського рівня (undergraduate level), магістерського (graduate level), аспірантського (post-graduate level чи PhD), для дослідників чи викладачів зі ступенем (post-doctorate level, post-doc).
Німеччина. Є різні програми німецької служби академічних обмінів, більш відомі як DAAD. Стипендія DAAD становить від 650 до 750 євро на місяць. Важливою умовою є високий рівень знань німецької та англійської мов, які майбутній студент буде підтверджувати мовними тестами. В цій програмі участь можуть брати випускники ВНЗ.
Велика Британія. Британські урядові стипендії Chevening Scholarships є одними з найпрестижніших нагород для навчання у вишах цієї країни. Ці стипендії надаються тим українським молодим особам, хто має потенціал в майбутньому впливати на прийняття рішень у державі та формувати громадську думку. Стипендії покривають вартість навчання, витрати на проживання та авіапереліт. Також важливим є те, що участь в програмі можуть брати лише студенти, які вже отримали вищу освіту. І, звичайно, вступник повинен мати високий рівень знання англійської мови.
Франція. Відомою стипендіальною програмою у Франції є Eiffel excellence grants, яка має на меті залучення до вступу у французькі ВНЗ кращих іноземних студентів. Важливою умовою є закінчена вища освіта. Програма передбачає два види стипендій. Для навчання у магістратурі програма надає щомісячну стипендію, яка становить 1181 євро. Для дослідження на рівні доктора наук передбачена щомісячна стипендія у розмірі 1400 євро.
Чехія. Уряд Чехії заснував грант, який може допомогти продовжити навчання студентам бакалаврату, магістратури та аспірантури. Розмір щомісячної стипендії становить 500 євро для тих, хто не має докторського ступеня, і 540 євро для тих, хто має докторський ступінь.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
