Андрій Швидкий — начальник відділення (фельдшер) відділення забезпечення та медичного супроводу Аварійно-рятувального загону спецпризначення в місті Черкаси.
Кілька років тому Андрій не міг собі й уявити, що служитиме у ДСНС. Він закінчив Черкаську медичну академію та планував виїхати за кордон, продовжити навчання і там будувати медичну кар'єру. Коли почалася повномасштабна війна, він зрозумів, що повинен зробити свій внесок у національну боротьбу. Від знайомих дізнався, що його фах стане в нагоді у Службі порятунку.
Медичне забезпечення піротехнічних підрозділів - основна задача фельдшера Швидкого. Він контролює стан здоров'я саперів до, під час та після виконання завдань за призначенням. Він завжди поряд там, де небезпека чатує на кожному кроці.
“На деокупованих територіях та поблизу лінії фронту земля просто всіяна вибухонебезпечними предметами. Моя задача в разі травмувань піротехніків негайно надати кваліфіковану допомогу. Це величезна відповідальність за життя і здоров'я товаришів по службі”, - пояснює Андрій.
“Моя перша ротація на Херсонщину була емоційно найтяжчою. Коли приїжджаєш туди, то вже повністю відчуваєш війну і всю серйозність ситуації. Вперше — це дійсно страшно. А з часом звикаєш. Тим паче, коли поряд твій колектив, все легше витримати”, - ділиться фельдшер.
“На Харківщині теж пекло. Ворог дуже близько, обстріли не вщухають, постійні прильоти. При потребі ми надаємо допомогу населенню, співпрацюємо з медиками швидкої”, - продовжує він.
Розповів Андрій про жінку, яка дивом вціліла, коли шахед зруйнував її будинок.
“Вночі ворог поцілив у приватний сектор. Ми жили за кілька кварталів звідти і дуже гучно чули той приліт. Одразу поїхали на місце і побачили, що половину будинку рознесло, а поряд стояла жінка. Виявилось, що вона мала б спати саме у тій частині, а якимось чином випадково заснула в іншій кімнаті і залишилась живою. У неї були легкі травми від уламків, я надав допомогу, а потім ще довго спілкувався з нею, підтримував психологічно. В такі моменти завжди намагаюсь максимально допомогти людям всім, чим можу, зокрема й морально підтримати”, - каже Швидкий.
Є й абсолютно моторошні спогади.
“Якось після чергового нічного прильоту мені довелось збирати людину по частинах. Це найважче, що я робив у житті”, - із сумом згадує чоловік.
Відновити ресурс аби продовжувати працювати, Андрію допомагає спорт, їзда верхи, прогулянки на свіжому повітрі, а головне — близькі люди, друзі, які завжди готові вислухати і підтримати.
За інформацією пресслужби ГУ ДСНС України в Черкаській області
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
