Нещодавно голова Черкаської ОДА Скічко ініціював придбання лінійного прискорювача для КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради». Його орієнтовна вартість - від 60 до 120 млн грн. Лінійний прискорювач – це сучасне обладнання для променевої терапії та радіології, яке не містить радіоактивних елементів, а отже не забруднює навколишнє середовище та не потребує закупівлі із-за кордону джерел випромінювання. Він застосовується для високоточного опромінення вражених злоякісною пухлиною ділянок тіла, особливо головного мозку. Крім того, застосування саме лінійного прискорювача збільшить фінансові надходження диспансеру від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), позаяк остання заохочує медзаклади використовувати сучасне екологічне обладнання шляхом підвищеного у півтора раза вартості відповідної медичної послуги. Така ініціатива голови Черкаської ОДА є правильною! Проте спосіб її реалізації сумнівний. Тут важливо зрозуміти мотиви дійових осіб, але про це нижче.
Відповідно до вимог бюджетного законодавства для придбання даного обладнання Комунальним некомерційним підприємством «Черкаський обласний онкологічний диспансер» необхідне відповідне рішення його засновника – Черкаської обласної ради. Голова ОДА О.Скічко, як це і повинно бути, намагається переконати обласних обранців у важливості такого рішення. Лідерську позицію мав би зайняти і голова Черкаської обласної ради Анатолій Підгорний, але, вочевидь, він має іншу точку зору. Це і стало загостренням особистого конфлікту між ними.
У чому ж причини депутатського «саботажу»? Їх декілька, але основних дві:
- Перша – системна, наслідок застарілої структури української влади в регіонах. Вона не залежить від посад, осіб та прізвищ.
- Друга – сумнівний, непереконливий, і навіть протиправний спосіб вирішення даного питання.
Причина перша – системна криза взаємодії між обласними державними адміністраціями та обласними радами. Дедалі вона поглиблюватиметься, тому що започаткована ще за часів Кучми централізована система державної влади не передбачала хоч якогось впливу місцевого самоврядування. Обласні державні адміністрації завжди була головними, а обласні ради – «на підтанцьовці». Часи змінилися, вплив самоврядування посилився.
Існуючий несправедливий розподіл повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням вже став архаїчним, і таким, що не відповідає інтересам розвитку територій. За такої системи обласна рада завжди відкрито або приховано чинитиме спротив аби послабити голову ОДА та схилити його на поступки в різних, навіть іноді у протиправних питаннях. А голова ОДА приречений на «договорняки» з депутатами або їх «смотрящими», інакше ключові рішення в сесійній залі не прийматимуться. Конче потрібний завершальний етап адміністративно-територіальної реформи, яка навмисно гальмується. Але це окрема важлива тема.
Причина друга – неправильний алгоритм закупівлі обладнання. Скоріш за все він викликаний ницими мотивами. Існує декілька варіантів придбання або залучення у концесію будь-якого обладнання. При цьому покупцем може виступати лише КНП (комунальне некомерційне підприємство), а обласна рада має давати дозвіл та гарантію у разі придбання обладнання у кредит, лізинг або укладання концесійного договору. Отже, це може бути звичайна закупівля, купівля у кредит або у лізинг, а також використання обладнання, яке є власністю концесіонера – третьої особи.
На останній сесії обласною радою розглядалося лише два варіанти: а) придбання у лізинг; б) використання лінійного прискорювача на умовах концесії. Чомусь варіанти придбання обладнання у кредит або у розстрочку взагалі не обговорювалися.
Відомо, що голова ОДА О.Скічко наполегливо, і навіть із застосуванням певного адміністративного тиску лобіює так звану «концесійну схему». Мабуть, комусь сильно кортить чим швидше здобути чергову «перемогу». Вже навіть ходаки відкрито ходять по онкодиспансеру, вивчають бізнес-клімат.
Про сумнівну фірму, яка «засвітилася» у якості потенційного концесіонера, ще навіть до оголошення відповідного конкурсу, я зараз промовчу. Це тема правоохоронних органів. У ЗМІ та соцмережах вже достатньо інформації, щоб звернути на неї увагу.
Тепер по суті: по-перше, «терміновість» даного питання є надуманою, і скоріш за все продиктована примітивним піаром. Закупівлі лінійного прискорювача має передувати будівництво спеціального бункеру зі спеціальних будівельних матеріалів. Його кошторисна вартість: від 15 до 25 млн грн. Термін будівництва при наявності проєктно-кошторисної документації – мінімум півроку. У наших реаліях – рік. На даний час ПКД не розроблена, джерела фінансування об’єкту не визначені, відповідні рішення про фінансування не прийняті.
По-друге, використання для нового лінійного прискорювача вже існуючого бункеру, що активно обговорюється в кулуарах, є неможливим. Тому що діючі три кобальтові апарати лише у 2015-2016 роках пройшли обслуговування (зарядженні радіоактивним матеріалом) і за регламентом мають відпрацювати ще мінімум 4-5 років. Утилізувати їх передчасно – заборонено та й недоцільно. Вони й далі можуть використовуватися для надання медичних послуг.
По-третє, концесія у такому випадку є не тільки нераціональною, а й протиправною. Тому що концесіонер, який виявив бажання установити на території комунального підприємства власне обладнання для надання медичних послуг, що фінансуватимуться державою, не має наміру отримувати відповідні ліцензії від НСЗУ та нести відповідальність за результати лікування. За попередніми розрахунками концесіонер відбере у КНП до 30% всіх надходжень, що поставить під загрозу стале функціонування лікувального закладу, вже не кажучи про його розвиток.
Найбільш ефективним рішенням є придбання прискорювача у розстрочку або кредит. У крайньому разі – у лізинг. У перших двох випадках обладнання одразу після прийому-передачі стає власністю комунального підприємства. При лізингу – після повного розрахунку, але з моменту поставки переходить в оперативне управління медичного закладу.
Фінансово-економічний стан КНП «Черкаський обласний онкологічний диспансер» після запровадження другого етапу медичної реформи є спроможним для придбання лінійного прискорювача у кредит на умовах, які пропонують державні банки України.
Висновки:
а) Лінійний прискорювач придбавати потрібно. Мотивом обласних депутатів та голови ОДА має стати прагнення покращити якість медичних послуг, а не примітивний піар.
б) Придбавати його має КНП «Черкаський онкологічний диспансер» у розстрочку, кредит або лізинг, але у даному випадку використання такого механізму державно-приватного партнерства, як концесія – є неприйнятним. І навіть чиєсь нестримне бажання стати першою областю, яка уклала концесійний договір у медичній сфері, байдуже, що безтолковий, не має здолати державницьке мислення та здоровий глузд.
в) Обласна рада має прийняти рішення про надання дозволу КНП на придбання лінійного прискорювача. КНП зобов’язане завчасно подати на розгляд депутатам економічне обґрунтування та затверджене медичним закладом технічне завдання (характеристики обладнання).
г) Рішення про придбання лінійного прискорювача має прийматися з урахуванням термінів будівництва та введення в експлуатацію спеціального бункера.
д) Процедура вибору постачальника має бути прозорою. Тендерна документація має формуватися неупереджено аби виключити можливість надання переваг будь-кому із потенційних постачальників.
