У квітні минулого року Верховна Рада ухвалила 4 дуже важливі для України закони – про декомунізацію. Депутати заборонили пропаганду комуністичного та нацистського режимів, фактично прирівнявши комунізм із фашизмом. Згідно з цими законами в Україні мали знести комуністичні пам’ятники, а населені пункти й вулиці, що носять радянські назви, перейменувати. До 21 листопада 2015-го українські громади мали визначилися з новими назвами і подати їх на затвердження Верховній Раді. Якщо вони цього не робили – таке право переходило до обласних адміністрацій, а потім до Верховної Ради. 21 травня виповнюється рік, як згадані вище закони набули чинності. «Громадське ТБ:Черкаси» підбиває підсумки декомунізації на Черкащині.
Місто Черкаси
Наступного місяця після ухвалення декомунізаційних законів, у червні 2015-го, в Черкасах створили топонімічну комісію. Вона визначила перелік об’єктів, які в обов’язковому порядку мають бути перейменовані або ж взагалі демонтовані (йдеться про пам’ятники та меморіальні дошки). За 9 місяців у Черкасах перейменували 87 вулиць і парк 50-річчя Радянської влади.
Першою декомунізували вулицю Леніна: замість неї з’явилася вулиця Небесної Сотні. Пізніше – вулиці Героїв Майдану та Добровольчих батальйонів. Парк імені 50-річчя Радянської влади перейменували на Сосновий бір. Завдяки активності черкащани в Черкасах з’явився провулок Кузьми Скрябіна. На честь загиблих в зоні АТО черкащан назвали 11 вулиць та провулків.
Дискусія
Але не декомунізацією єдиною. Паралельно з нею, не в межах законів про декомунізацію, топонімічна комісія повертала назвам вулиць історичні назви. Під час одного з громадських обговорень виникла дискусія: історики здебільшого пропонували перейменувати вулиці так, як вони називалися раніше. Натомість, активісти ЦК «Азов» хотіли увіковічнити в назвах пам’ять про загиблих у зоні АТО черкащан.
Громадська активістка Наталя Вернидуб:
«Називати вулиці іменами загиблих героїв – це продовження радянських традицій. Так, герої, окрім перейменування вулиці, більше нічого не отримуватимуть. Також є загальне правило, що доти, доки не закінчилася війна, не можна нічого називати чи перейменовувати на честь загиблих».
Віталій Масненко, доктор історичних наук:
«У світовій практиці є така позиція: відбулася подія, минає певний час, коли вона завершується, коли суспільство осмислює і тоді можна ухвалювати рішення. Важливо написати історію про цих людей, зібрати свідчення, тоді ми вже будемо рухатися до ухвалення якогось остаточного рішення».
У Червоній Слободі розгорівся скандал із перейменуванням вулиці Радянська на честь бійця АТО Іллі Іделя. Сільрада проголосувала за це лише з третьої спроби. Однак жителі і мати Іллі Іделя виступили проти перейменування. Після судових спорів вулиці залишили назву Радянська.
Наталя Вернидуб, громадська активістка:
«Я дуже задоволена, що процес декомунізації в Черкасах співпав із поверненням історичних назв вулицям. Проте вважаю, що назви вулиць не закарбовують у нашій пам’яті імена і не дають визнання особам, на чию честь були названі. Мені не подобається, що нам постійно рекомендують називати вулиці іменами державних діячів. Не всі вони збудували Україну, а деякі навіть суперечливі. На мою думку Михайло Грушевський не достойний назви вулиці [після декомунізації таку назву носить вулиця Котовського, – ред.]. Разом з тим, я проти, що далекі та занедбані вулиці називають іменами справді достойних людей».
А що в області?
Спротив
У обласній топонімічній комісії запевняють: в основному по області до перейменувань жителям діла не було. За словами історика Віталія Масненка, місцеві ради на Черкащині, здебільшого у селах, проігнорували декомунізацію і переклали роботу з перейменувань на ОДА.
Керівник управління культури та зв'язків із громадськістю Черкаської ОДА Олег Островський:
«Великий відсоток сільських голів на місцях бойкотували перейменування вулиць. Це каже про те, що їм, і жителям цих населених пунктів неважливо, як називатимуться вулиці, вони не хочуть думати. Наприклад, проти перейменування були жителі села Чапаєвка. На загальних зборах села люди написали листа до голови Черкаської ОДА та до Верховної Ради з проханням залишити селу нинішню назву. Проте 12-го травня Рада перейменувала село на Благодатне».
Володимир Поліщук, член обласної топонімічної комісії:
«Я впевнений, що будуть позови до суду щодо змін назв вулиць. Наприклад, у Смілі рішення топонімічної комісії оскаржив колишній депутат міської ради. Провулок Кіровоградський, на якому той мешкає, перейменували за законом про декомунізацію. Проте суд він виграв».
Не обійшлося без курйозів. Місто Ватутіне не підпало під перейменування в рамках декомунізації, адже чинним є інший закон – про вшанування учасників Другої світової війни, які не були безпосередньо партійними керівниками, але брали участь в війні. Микола Ватутін – Герой Радянського Союзу, полководець, чиї війська відвоювали Звенигородський район у німецьких солдатів у 1944 році, завершивши Корсунь-Шевченківську військову операцію. Цікаво, що вулицю Ватутіна в Черкасах перейменували – на Гетьмана Сагайдачного.
Були випадки, коли про перейменування свого населеного пункту жителі дізнавалися від журналістів. Так сталося, наприклад, із селищем Петровського на Золотоніщині, де живе 33 людини. Відтепер воно називається Степове.
Підсумки
Скільки ж коштуватиме декомунізація жителям?
У ОДА нагадують: перейменування вулиць не вимагає зміни документів про місце проживання чи право власності. А заміна табличок із назвами проводиться місцевими радами планово, і кошти під це закладені завчасно. Це ж стосується і демонтажу пам'ятників.
Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник:
«Документи власності на квартири, будинки, земельні ділянки, будь-яке інше майно, у яких вказані старі назви, залишаються дійсними. Зміни до них треба буде вносити, тільки якщо власник захоче продати, подарувати або передати у спадок свою квартиру, будинок чи інше майно. У такому випадку в документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва. За інших умов зміна документів не є обов’язковою, а якщо хтось вимагає у вас перереєстрації – звертайтеся до ОДА. Стосовно реєстрації місця проживання, то всі необхідні зміни в документи можуть бути внесені тоді, коли це буде зручно їх власникові. Наприклад, коли людина захоче змінити місце проживання».
Нові назви
Андрій Кравець, радник голови Черкаської ОДА, член обласної топонімічної комісії:
«Неодноразовим були випадки, коли місцеві ради приймали поспішні і невиправдані рішення при перейменуваннях. Наприклад, у селі Лащова на Тальнівщині рада пропонувала перейменувати вулицю Колгоспну на Європейську. А в Родниківці на Уманщині замість вулиці Інтернаціоналістів з’явилася вулиця Степана Бандери. Таких в області вже 5. Проте є питання і до Верховної Ради, яка масово називала населені пункти нейтральними назвами. Наприклад, жителі Чапаєвки зараз дуже здивовані, що село назвали Благодатним. А обласна топонімічна комісія пропонувала їм повернути історичну назву – Богушкова Слобідка. Зацікавленість населення на місцях була мінімальною. Активність проявлялася в основному тоді, коли жителів збурювало якесь конкретне перейменування чи неперейменування. Здебільшого такі випадки траплялися, коли мова заходила про місцеві топоніми. Стосовно перейменування вулиць на честь загиблих бійців АТО, то я вважаю, що це мусять бути імена, на які будуть рівнятися жителі. Але не всі імена загиблих бійців увіковічнені. Це вже питання до місцевих рад: чи вносилися такі пропозиції та за яким принципом обиралися. І чому в окремих випадках такі пропозиції відхиляли».
Директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник запевнив, що до перейменувань вулиць на Черкащині комісія підійшла зважено.
«У багатьох районах топонімам було повернено історичні назви. А коли це можливо було зробити, ми орієнтувалися на імені особистостей, які пов’язані з певним регіоном. Комісія пропонувала імена як історичних діячів, так і військо-політичних. Як наслідок маємо 45% топонімів з іменами військо-політичних діячів і учасників АТО. 39% – загальні назви, і 26% – назви на честь діячів культури і релігії».
За даними Сергія Пасічника, на Черкащині залишився 1 пам’ятник Леніну – в с. Косенівка Уманського району. Також в області не демонтували 2 пам’ятники комуністичним діячам і 4 пам’ятні знаки діячам і подіям радянської доби. Через декомунізацію на Черкащині вже перейменували 2766 вулиць і провулків. Змінив назву кожен четвертий населений пункт в області. До 21 травня в області залишилося перейменувати більше тисячі вулиць.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
