Резонансне обговорення довкола ситуації із будівлею по Байди Вишневецького змушує і мене викласти свою точку зору стосовно цього. Чого тільки не довелося читати за цей тиждень. Починаючи від того, що ми хочемо “знищити пам'ятку архітектури”, закінчуючи тим, що ми будемо нищити археологічні артефакти і не дозволимо археологам проводити розкопки… Тому, давайте по порядку.
Наше підприємство вже багато років працює не лише над створенням нових будівель та проектуванням сучасного обличчя міста, а й над створенням сучасної міської архітектури. Ми намагаємось дати друге життя черкаським пам’яткам і зберегти їх автентику. Візьміть до прикладу будівлю готелю “Слов’янський”. Ми за власні кошти зробили цю будівлю “родзинкою” міста. Наразі, там встановлено спеціальне освітлення, яке буде змінюватись залежно від дня тижня. Зокрема на державні свята будинок буде освітлено в національних кольорах України.
Також ви можете подивитися на проєкт відомого в Черкасах “Рибного ряду” в самому центрі міста біля корпусу ЧНУ. За проєктом там буде повністю збережено історичний фасад будівлі, які пам’ятають всі містяни. В результаті – це буде будівля, в якій поєднуються стилі 19-го та 21-го століть – з унікальною цеглою, кладкою та вітражними системами.
Ми не будуємо точково, ми мислимо глобально і створюємо проєкти цілих кварталів і робимо це з душею. Скажіть мені, хто ще в цьому місті будує з поглядом у майбутнє? Більшість будівельників працює за легким принципом: “Побудували, заробили гроші і втекли”. Але не ми.
Те саме стосується будівлі довкола якої виник скандал – ми не збираємось знищувати її архітектуру і викидати на смітник 100-річну цеглу. При демонтажу ми готові пронумерувати кожну цеглину, відреставрувати її і використати елементи нинішнього фасаду у майбутній будівлі. А цеглу, яка залишиться, ми плануємо передатив органи охорони державної спадщини, щоб її могли використати для відтворення інших пам’яток архітектури.
Більше того, в майбутньому проєкті ми хочемо зберегти “вхідну групу”, поєднавши її із новою будівлею. Тим самим ми збережемо оригінальну архітектуру і створимо об’єкт, елементи якого відсилатимуть до первинного вигляду цієї будівлі.
Що ж до збереження археологічних артефактів. Їх теж ніхто не збирається їх знищувати! Є встановлені правила. Наприклад, якщо під час земляних робіт ми виявляємо в землі якісь об’єкти, то роботи зупиняються і на місці починають працювати археологи. Зазначу, що на всіх без виключення будівельних майданчиках працюють незалежні працівники технічного нагляду, які реагують на такі випадки. Не вірите їм, добре, під час будівельних робіт, ми готові надати доступ археологам та історикам, щоб вони постійно були присутні там. Якщо під час земляних робіт будуть виявлені артефакти, то вони матимуть повне право зупинити роботи і провести необхідні дослідження.
Моя позиція проста: давайте замість скандалу, разом знаходити вихід, аби зберегти будівлю, а не дати їй повністю розвалитись з часом. Звісно, якщо це справді важливо для нашої археології! Адже наразі, ця ситуація виглядає так: на території між сквером Богдана Хмельницького і Будинком природи – постійно ведеться якесь будівництво – мешканці приватного сектору будують будинки, копають ями для фундаменту та інше. Однак, це не викликає уваги істориків та археологів. Нам же ж говорять: дайте мільйон гривень, адже час археологів «коштує дорого».
Я розумію, що тривалий час робота археологів та істориків оплачувалась державою. Нині ж, по суті цей обов’язок покладено на бізнес. Тобто, бізнес має оплачувати роботу цих фахівців замість держави. Тільки ж навіщо тоді ставити гучні завдання – зберегти археологію, якщо не готові вкладати в це жодної копійки?!
Андранік Казарян, засновник приватного підприємства «Надія»
