Фото Романа Кирея
Наш обласний центр продовжує вітати гостей, які прибувають на залізничний вокзал, білизною, що, ніби прапори, оточили гармату — символ військової доблесті визволителів міста від німецьких окупантів. І в голову не вкладається, що яскравий і різнобарвний крам може поглинути колись гарний сквер, на якому підприємливі люди розбили базар, пише Черкаський край.
Міцні базарні лещата
Залізничний вокзал — транспортні ворота Черкас. Будь-якого дня тут можна зустріти багато різного люду. Заклопотані селяни несуть у кошиках, клунках чи мішках продукти своєї праці — на продаж. На виручене вони куплять потрібні у господарстві промтовари. Ось до кас приміських напрямків бадьоро крокує дядько з «примою» в зубах, придбати квиток на «дизель», що довезе його до рідного села. А ось тітка з картатими валізами. Вона привезла крам, куплений на оптових ринках Хмельницького чи Одеси для перепродажу в Черкасах. Щойно зійшла з потяга зграйка студентів, які, зігнувшись у три погибелі, пруть у гуртожиток щедро споряджені батьками торби з харчами… Аеропорт давно не працює, тож значна частина ділових людей, своїх чи іноземних туристів, потрапляють у Шевченків край саме залізницею.
На чому ж зупиняється погляд усіх, хто ввійшов у столицю Черкащини через залізничні ворота? Звичайно ж привокзальна площа. Колись вона мала охайний вигляд. Око радував невеликий, але гарний сквер. Тепер від нього залишились лише кілька дерев. Територію парку окупував базар. Джунглі з торгових лотків, яток і магазинчиків (значна частина яких стоїть на капітальних фундаментах) ледве прорізують вузесенькі, як у середньовічних містах, «вулички». Не дай Бог пожежі, й туди не тільки пожежні машини не доберуться, навіть швидко евакуювати людей не вдасться. Нетрі споруд перешкоджають в’їзду пожежних машин і у двори будинків, яким не пощастило межувати з ринком. А таке лихо як пожежа, за запевненням мешканців тутешніх багатоповерхівок, може трапитися будь-коли. Місцеві продавці шашлику ще здосвіта димлять мангалами.
Порушення правил пожежної безпеки, що триває років із п’ятнадцять, чомусь не бентежить відповідні структури. Як і антисанітарія… Капітально збудовані споруди вперто не бачать фахівці міського управління архітектури. А комунальні служби міста геть не помічають, що ринкові споруди стоять на інженерних мережах. Самоусунення в цій ситуації контролюючих органів викликає закономірні підозри щодо зацікавленості декого з посадовців.
«Апофеозом» базарного «бєспрєдєлу» багато людей, особливо старшого покоління, вважають знущання над світлою пам’яттю воїнів-визволителів Черкас. Пам’ятник солдатам, загиблим за визволення Черкас, — гармату — лотки з крамом взяли у міцні лещата, зусібіч оточивши її нижньою білизною, шкарпетками.
«Живемо як у метро...»
Місцеві жителі та ветерани війни багато років скаржились міській владі на незручності, створені ринком. «Живемо як у метро. З одного боку гуде залізниця, бо вокзал поряд, а з іншого наш будинок підпер гамірний базар. З раннього ранку до пізнього вечора не стихає гуркіт від тачок із товаром. Сварки, нескінченні балачки відвідувачів та інші «мелодії» базару зливаються в одну загальну какофонію», — три роки тому письмово скаржився міській владі мешканець буд. №2, по вул.Вернигори, пенсіонер Леонід Трохимчук. У відповідь на скаргу в мерії Черкас сором’язливо промовчали.
Сліпою й глухою залишалась міська влада Черкас і щодо низки тематичних публікацій «Черкаського краю». Можливо, на думку міських чиновників, білизна на гарматі заслуговує на увіковічнення в гербі Черкас?
Колишній мер, який на прохання журналіста «Черкаського краю» кілька років тому коментував ситуацію, всі стрілки перевів на міський депутатський корпус. Мовляв, то вони, депутати, подовжують підприємцям, що тримають ринок, термін оренди вказаної земельної ділянки. Тодішній мер обіцяв припинити безлад, але міська рада чомусь знову надала власникам базару оренду землі під ринком.
Боротьба за життєвий простір
Не краще живеться і мешканцям будинків, які межують із легальним ринком, що у Черкасах по вулиці Сєдова. Особливо гірко мешканцям п’ятиповерхівки за адресою: бул.Шевченка, 345. За їхніми словами, вони потерпають від усе зростаючих апетитів ринковиків. Торговці, як вважають мешканці багатоповерхівок, протиправно окупували санітарну зону біля будинку й щодня розкладають там свої намети. А надодачу, ринковики та відвідувачі базару перетворили двір у стихійну автостоянку. Щодня ставлять там по кількадесят машин, у базарні дні двір перетворюється на автодром. Вихлопні гази потрапляють у вікна тамтешніх квартир.
На зухвальство ринковиків у редакцію «Черкаського краю» поскаржився мешканець будинку черкащанин Трифон Турченко. Скаржника підтримала делегація мешканців будинку. Вони ознайомили кореспондента газети з багаторічною перепискою з посадовцями Черкаського міськвиконкому, міських служб, райвідділку міліції. У відповідь отримували тільки відписки. Писали скарги навіть на ім’я тодішніх голови Черкаської ОДА та Президента України. Результат той же.
«…Увечері тут пиячать, гнуть матюччя, влаштовують п’яні бійки, під’їзди перетворили на туалет», — ідеться в одному з листів, адресованому в.о. мера Черкас Віктору Білоусову. Делегати від будинку запевнили автора цих рядків у тому, що інколи торгаші не тільки п’ють і хуліганять, а й грубо порушують норми моралі, влаштовуючи під вікнами груповий розгул.
Із мерії відповіли, що відповідальні особи міськвиконкому неодноразово фіксували факти несанкціонованої торгівлі, про що складали протоколи і порадили мешканцям будинку скаржитись до міліції. На скарги до райвідділку міліції мешканці отримували аналогічні за змістом відписки… Заслуговує на увагу й ситуація з автостоянкою в дворі будинку №345. Скаргу на неї кілька років тому мерія вирішила у найоригінальніший спосіб. Цю історію мешканці будинку переповідають як пікантний анекдот. У процесі вивчення ситуації в дворі будинку з’явився працівник мерії з фотоапаратом. Мешканці зачаровано спостерігали за філігранними маніпуляціями посланця влади. Фотографуючи двір, він звивався вужем і старався, щоб у об’єктив ненароком не втрапило жодне авто.
Фотоеквілібристика вдалася: «...Інформуємо вас, що на момент перевірки скупчення транспортних засобів підприємців з вище вказаного ринку на прибудинковій території житлового будинку по бульв.Шевченка, 345 не зафіксовано (фотопідтвердження додається), вказана територія, що обслуговується КП «Придніпровська СУБ», знаходиться у належному санітарному стані», — такою була відповідь чиновників.
Надії на нового мера
Надію на зміну ситуації принесли результати недавніх виборів органів місцевого самоврядування.
Питаннями про ситуацію на згаданих ринках журналіст намагався спантеличити новообраного голову міськради Анатолія Бондаренка. На що мер пояснив, що має власний план наведення ладу в місті:
— Ми дамо нелегальним ринкам певну амністію, щоб їх узаконили і привели до нормального стану. Якщо протягом року цього не буде зроблено, то ми будемо діяти жорстко. Щоб у місті не було такого, як сьогодні. Коли біля центру дитячої та юнацької творчості підприємець, який має розливайку, вже виїхав на клумбу. Я мав розмову з цього приводу з начальником ДАІ. Я сказав йому, якщо ці автобуси не приберуть, то я приїду туди своїм автомобілем, зачеплю їх і покажу, як це робиться.
Сподіваємось, що свої слова новий мер Черкас швидко підтвердить на ділі.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
