Нещодавно на засіданнях Президії та Ради Федерації профспілок України черговий раз активно дискутували питання проведення Першотравневих заходів.
За матеріалами Вікіпедії, 1 травня відзначають у 142 країнах світу. У 2017 році Верховна Рада України внесла зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю України, відповідно до яких "День Міжнародної солідарності трудящих" перейменовано на "День праці".
Думки членів профспілок, як і суспільства в цілому, різняться: від категоричного несприйняття до важливості захисту трудових прав через проведення засідань круглих столів, зборів, демонстрацій на місцевому рівні та столиці.
На мою думку, цей день залишається можливістю привернути увагу влади, роботодавців та працівників до критичного стану соціально-трудових відносин в державі.
Україна залишається бідною країною з низьким рівнем офіційної зайнятості населення, неспроможністю більшості сплачувати комунальні послуги та нестримного росту трудової міграції, зневіри у можливості позитивних змін. Але маємо корупцію, постійний ріст вартості життя, низькі темпи суспільних та економічних реформ, залежність від зовнішніх кредиторів та необхідність виконання нав'язаних ними умов.
У той же час, приклади інших країн показують, що тільки мирні масові мітинги, марші, демонстрації змішують владу реагувати на справедливі вимоги людей праці.
Що будемо робити - разом боротися за свої права чи пасивно сприйматимемо життя таким, яким воно є зараз?
Голова Федерації профспілок Черкаської області Петро Шевченко.
