У ніч з 31 жовтня на 1 листопада в світі відзначатимуть Геловін або Вечір всіх святих. Із кожним роком популярність цього свята зростає й в Україні.
На Геловін традиційно люди прикрашають будинки ліхтариками та химерними декораціями, одягають костюми монстрів і нечисті, а діти просять солодощі.
Звідки з'явилося це свято, яке значення воно мало спочатку та як ставиться до нього Православна церква України - дізнавалися журналісти Про все.
Доктор історичних наук, антрополог, етнолог ЧНУ імені Богдана Хмельницького Андрій Темченко розповідає, що Геловін - має давню історію та походить від шотландського свята Савин або Самайн, яке виникло на британських островах ще за часів кельтів.
- У цей день прощалися з літом. Зараз у нас чотири пори року, а раніше їх було дві – літо й зима. Після того, як літо завершувалося й наставав холод, влаштовували такі свята: проводи літа, а найголовніше – зустріч зими. Треба було задобрити зиму, для того, щоб її пережити, адже на тих островах вона наставала раніше. Раніше людям пережити холод було значно складніше, ніж нам зараз. На британських островах не було розвинутого землеробства, як у нас, запасів харчів було значно менше. Тому вони просили своїх покійних предків, щоб вони допомогли їм пережити цю зиму, запалювали ліхтарі, щоб душі святих могли побачити, де живуть їхні нащадки. Зараз ліхтарики вставляють в гарбузи, а раніше для цього використовували редьку, адже вона недорога. Коли прийшли католицькі монахи, вони намагалися всіляко це свято очорнити. І тому цей день стали асоціювати з мерцями, потойбічними силами, яким нібито поклонялися язичники, - каже науковець.
Згодом переселенці шотландці та ірландці завезли це свято до Америки. Нині ж Геловін має суто комерційний зміст і втратив свої традиційні сенси, вважає Андрій Темченко.
- Америка все комерціалізує, тому свято набуло іншого підтексту, нині не несе ніякого сакрального змісту. На святі Геловін нині заробляють гроші. В Америці щороку приблизно 4-5 мільйонів доларів витрачають лише на костюми. Це просто хороший бізнес. Раніше цей день означав прощання з літом, теплом, сонцем і зустріч, підготовку до холоду, зими, до можливих хвороб, смерті. І люди хотіли захиститися від цього. А захиститися яким чином? Прохати духів, предків, щоб вони не забрали їх до себе. Сучасний Геловін існує хіба для того, щоб гроші заробити. Це американізація суспільства, але дуже примітивна, на рівні культури споживання, тоді буде економіка працювати. Я більше не бачу тут ніяких змістів, - додає етнолог.
Церква в Україні ставиться до свята Геловін скептично та, навіть, негативно.
- Не можу сказати, що церква ставиться до цього свята різко негативно, але все ж негативно. Як ми знаємо, в основі Геловіна лежать саме язичницькі звичаї та традиції. Хоч церква й толерує ті самі українські язичницькі свята, але це не означає, що ми їх одобрюємо. Тим паче, коли йдеться про закордонні. У нас також є День всіх святих, але він - в іншому місяці календаря. Багато зі свят язичницької традиції прийнялися до православних. У католицькій вірі, наприклад, так сталося зі святом Геловін. Вони поєднали правохристиянський День всіх святих із язичницьким святом, щоб людям не так складно дався перехід. Але яке смислове навантаження для нас повинне мати перевдягання у нечисть. У нас на Коляду теж є така традиція. Але і сенс зрозумілий - показати усіх учасників нашого духовного дійства, там є і нечисть, яка діє супроти нас. У Геловіні немає пояснення боротьби добра й зла, немає пояснення, що зло лихе. Українські вертепи мають чітке розмежування між добром і злом, і добро перемагає, - розповідає настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці в Шполі, протоієрей Роман Саломатін.
Такої ж думки дотримується і клірик Свято-Троїцького кафедрального собору, отець Максим.
- Це не церковне та нерелігійне свято. Ми дітей придаємо таїнству хрещення і миропомазання, а тут їх перевдягають у якихось монстрів, мертвих людей. Навіщо нам це? Ми ж стараємося духовно з'єднуватися з Богом, - говорить отець Максим.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
