Відзавтра, з 1 червня, у Черкасах офіційно розпочинається пляжний сезон. За словами черкаського історика Бориса Юхно, так велося якщо не завжди, то вже не одне десятиліття поспіль.
Черкасець пригадує, що три десятиліття тому пляжний сезон у Черкасах був неординарним, однак уже тоді мав спільні риси з сучасністю.
- Що змінилося на черкаських пляжах посеред перестройки-гласності? Ну так, по пам’яті... Берегом з біляшами, пивом та морозивом почали безстрашно ходити самі собі кооператори. Пляжне "музло" було гучніше, адже його носіями були вже не старі “Маяки” і “Весни”, а імпортні двокасетники. Вони когось тішили, а когось бісили Козаченком, Дєржавіним, “Міражем”, “Ласковим маєм”, Цоєм і Шевчуком.
Змінилася пляжна мода. В тренді були кооперативні футболки з радянською символікою, спортивні костюми чисто домашнього типу.
- Текст реклами був таким: “модные и сравнительно недорогие – 35 рублей – спортивные костюмы бобруйских трикотажников”. В селі надибав такий власний, кольору молодої трави. Це жах, і як межи люди виходив? Піжама-піжамою, тільки й того, що з принтом спереду, - каже Борис Юхно.
Окраса черкаських пляжів другої половини 1980-х – "накачані" хлопці.
- Під впливом побачених у відеосалонах Арні та Слая чимало хлопців почали різко нарощувати м’язи. Не було ще ані пристосованих для цього місць, ані людських тренажерів, мало хто розумівся на методиці процесу, але скажене бажання бути “як вони” зносило всі перепони. Я теж близько двох років провів у підвалі, та в порівнянні з приятелем Блюмою так і залишився "дрищом". Ну нічого, мені вистачало. До слова, як з’ясувалося – Саня хімічив, та то вже його справа й інша історія.
Дівчата у той самий період почали вдягати на пляжі значно відкритіші купальники, аніж до "перестройки".
- Купальники були такі, як отут на палубі теплоходу. То не десь далеко, а 1990 року на нашому водосховищі. Дівчина на простирадлі із сигаретою перестала символізувати легку поведінку напряму, хоча в очах добропорядних пізньорадянських відпочивальників кожна така все ще визнавалася практично "прастітуткою".
З’явилися модні сонцезахисні окуляри, зразу кілька типів, які часто крали. На простирадлах побільшало їдла в яскравих обгортках.
Про черкаські пляжі “в сухому залишку” понад три десятиліття тому
Дещо зі статті Ганни Шквар і Катерини Коваль від 1 червня 1988 року, вибірково.
“Пляж, який біля Долини троянд, зустрів нас купами піску, гуркотом двигунів – у повному розпалі працює земснаряд. Отож поки що і тут поніжитися на пісочку та поплескатися в річці неможливо. Міськвиконком подбав про створення добрих умов на пляжі для іноземців, що біля готелю “Турист”. Але, думаємо, тисячам черкасців від цього легше не стане. Адже всі ті зручності, які створюються для іноземних туристів, потрібні кожному з нас. “А ми чим гірші?”, – резонно запитують черкасці.
І чому в такому разі той же міськвиконком досі не подумав про пляж для інвалідів, які потребують особливої турботи? Залишає бажати кращого і місце, яке вважається Дитячим пляжем. Бо хоч і милує нас тут зелень трави, чистенький пісочок, – спортивних споруд, де могла б займатися малеча, не встановили. Для видимості поки що стоять лише гойдалки, адже сидіння на них зняті”.
“Скористатися послугами прокату, як це було раніше, вдається небагатьом щасливцям. Адже ті два, які діють на пляжах міста – один у Соснівці, інший в центрі – можуть задовольнити незначну кількість бажаючих покататися на катамаранах, взяти в тимчасове користування плавальні матраци, спортивний інвентар, шахи”.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
