Універсальні буржуйки, генератори, унікальні багатофункціональні глушники для гвинтівок. Все це – в поміч українським військовим та заради перемоги розробив черкаський винахідник та волонтер Андрій Рубан. Інженер поділився з vikka.ua непростою історією своїх винаходів, що полегшують життя вітчизняним бійцям. Об’єми цієї допомоги могли б бути значно більшими.
"Ми навчилися виготовляти удосконалені буржуйки задовго до того, як у них з’явилася масова потреба"
– Влітку 2014 року стало зрозуміло, що бойові дії на Сході матимуть затяжний характер. Було очевидно, що однією з життєво необхідних потреб військових стане пічка-буржуйка. Захотілося зробити її багатофункціональною, бо хлопцям довелося не тільки грітися біля неї, а й розігрівати і готувати їжу, сушити одяг та взуття. За основу такої пічки взяли звичайний газовий балон, бо деревина прогорає швидко, а вугілля, якого на сході країни вистачає, не підходить для звичайних буржуйок.
Ми навчилися виготовляти удосконалені буржуйки задовго до того, як у них з’явилася масова потреба. Робили ми ці пічки спільно з черкаськими заводами. Корисні поради щодо конструкції надали хлопці з Facеbook. Ми розробили ефективну модель, яка стала типовою для виготовлення цих пічок. Їх собівартість – 400 гривень, а якщо газові балони діставалися безкоштовно, то виходило 300 гривень.
Наступним кроком стали генератори. Спочатку ми їх купували для АТО, а потім стали збирати власноруч. Згодом ремонтували. Потім зробили методичку, як їх ремонтувати, які треба купувати.
"Треба було випробувати глушник для зброї, і я зателефонував Пустовару"
– Мене давно цікавила тема глушників для зброї. Я придбав простий масляний фільтр за 550 гривень та змінив його конструкцію. Треба було випробувати його, і я зателефонував безпосередньо до начальника УМВС у Черкаській області (на той час, – ред.) Владислава Пустовара. Розповів йому, хто я і що хочу зробити. Він відповів: "Приїжджайте". Коли я поклав слухавку, лише тоді зрозумів, який вигляд це мало зі сторони: до міліції телефонує людина з вулиці і просить надати їй зброю для випробувань. Я подумав: якщо я зараз до них не поїду, то міліція приїде до мене (сміється).
Врешті Пустовар ідею підтримав. Ми домовились, що у разі успіху частину виробів віддаватиму міліції, бо їхні службовці теж проходять службу в АТО.
У міліції дали людей, змогу їздити на полігон та проводити випробування, але зброю до рук мені не дозволялося брати. Після цього був виготовлений повноцінний глушник. Але він виявився дороговартісним, а у моєї сім’ї та волонтерів гроші на той час вже закінчувалися.
"Наших розвідників не помітили б уночі, а по звуку пострілу не можна було б визначити, з якої відстані та зброї стріляють"
– Згодом я повернувся до своєї старої ідеї зробити оптимальний за ціною глушник на основі дулового гальма-компенсатора (ДТК). Він особливо актуальний при використанні гвинтівки Мосіна. Хоч її почали виготовляти ще в позаминулому столітті, з неї зручно стріляти, а дальність пострілу сягає 1100-1200 метрів. На армійських складах цієї зброї дуже багато. Єдиний мінус – віддача в плече до 30 кілограмів. Така сила віддачі може зробити непідготовлену людину інвалідом.
При цьому типові глушники для зброї багато важать та глушать звук усередині. Мені ж треба було досягти зменшення віддачі гвинтівки та заглушити за допомогою власної розробки ДТК звук ззовні. До того ж, у автомата Калашникова під час стрільби є підкидання ствола. Цього мінусу теж треба було позбутися.
Через 8 місяців розробки, експериментів та випробувань вдалося розробити маленький пристрій – ДТК-Йорш. Він значно відрізнявся від аналогів: був дешевшим, усував підкидання ствола, знизив звук пострілу, прибирав факел полум’я. Його вага – всього 220 грамів.
Фото: afuelsystems.com
Використання цього глушника надало б значних переваг нашим розвідувально-диверсійним групам: їх би не помітили вночі, а по звуку пострілу не можна було б визначити, з якої відстані та зброї стріляють. Це б повністю дезорієнтувало ворога, який не зміг би швидко відреагувати.
"У Міністерстві оборони України я не побачив бажання слухати"
– У Черкасах ми виготовили 50 екземплярів ДТК-Йорш. Все легально та офіційно. Декілька віддали нашим міліціонерам у Нацгвардію. Але вони стріляють калібром 5,45 і їм такий пристрій потрібен рідше. Він розрахований на кулі більшого калібру – 7,62 та на гвинтівку Мосіна.
Щоб налагодити виробництво у більших масштабах, я відправився зі своїм винаходом до профільної установи. На жаль, у Міністерстві оборони України я не побачив не те, що бажання випускати цей пристрій, а навіть бажання слухати. І це при тому, що гвинтівок Мосіна на військових складах України десятки тисяч. Тому ДТК-Йорш зараз перероблено під автомат Калашникова. Взагалі пристрій за принципом побудови підходить для стрілецької зброї з високою віддачею: снайперська гвинтівка Драгунова, АК, кулемети будь-якого калібру, зокрема і для малокаліберних гармат.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
