Чи можна перетворити своє захоплення на основну справу та не ходити на нудну роботу? «Громадське ТБ: Черкаси» продовжує цикл «Моя справа життя» – історії людей, які не бояться змін і йдуть за покликом душі.
Звичайно, можна! Чи не кожен у нашому місті знає про черкаський фестиваль джазової музики та бачив усміхненого лідера «Cherkasy Jazz Quintet» Сергія Крашеніннікова, який вправно імпровізує на роялі. Та чи знали ви про те, що Сергій – інженер?
– Я закінчив музичну школу ще в дитинстві: я був шестикласником, коли закінчив семилітку. І я залишив це, думав, що з музикою все скінчено. Я тоді волейболом захоплювався, потім вступив до політеху, – пригадує Сергій. – Але, напевно, щось усе ж переважило, і я вже самостійно намагався грати джаз. Спочатку навпомацки, як сліпий, сидів і длубався, потім мені до рук потрапили книжки по джазовій гармонії. Думаю, що насправді я мало чому навчився, але так якось воно все по життю йде.
Любов до джазу у Сергія виникла з дитинства. Його батьки мали величезну фонотеку і радіолу, тож хлопець постійно слухав джаз на пластинках:
– Ось так і з’явилася пристрасть до цієї музики. Напевно, щось таке ритмічне відбувається у джазі, чого немає в інших видах музики, що мене “шторить” від цього, – розповідає музикант.
Остаточно джаз укорінився у житті Сергія Крашеніннікова 34 роки тому. А до цього він закінчив навчання у Харківському політехнічному інституті, потім приїхав на Черкащину як молодий спеціаліст на радіоприладний завод «Орізон». Зміни відбулися тоді, коли розпався Радянський Союз. Сергій поїхав до Європи на заробітки разом зі своїм другом. Відтоді в інженерію він так і не повернувся, а роботою стали репетиції, концерти, записи альбомів і фестивалі:
– Мене ніхто не відмовляв, тому що всім все було зрозуміло, мені так здається, – каже музикант. – Мені взагалі здається, що за кілометр видно, що мені подобається ця музика, у мене якось все з цим пов’язано. Джаз – це музика вільних людей, вона дуже симпатична, і вчить людей сприймати світ за іншими викройками, більш складними та витонченими, ніж нам звик нав’язувати соціум. Більше того, мені здається, я змотивував багатьох людей грати джаз.
Сергій переконаний, що улюбленою справою варто займатися через те, що вона передусім не приносить розчарування:
– Тобі не потрібно турбуватися про щось інше, зникає метушня, – говорить джазмен. – Улюблена справа навпаки тебе підтримує навіть у найскладніші та найскрутніші часи. Коли я залишив інженерну діяльність і став професійним музикантом, це було важко навіть назвати професією, тому що не платили тоді гроші за це, але у мене жодних сумнівів у правильності вибору не виникало.
Успіх Сергій вимірює не в матеріальних цінностях, він полягає для музиканта у внутрішньому глибокому моральному задоволенні від процесу творіння:
– У молодості, коли тебе “пре” і ти бачиш, що це вдається і людям подобається, то це найважливіше за все, важливіше за будь-які гроші.
Цьогоріч міжнародні джазові фестивалі, які організовує Сергій Крашенінніков, вже налічують 27-й рік, а в липні готується 16-й «Jazz-Діліжанс». У творчому доробку джазмена нині є 13 найменувань, із них 7 – це альбоми із колективом «Cherkasy Jazz Quintet»:
– Це головний проект, який значить для мене найбільше, чим я захоплений і турбуюся понад усе, – говорить Сергій Крашенінніков. – І справа навіть не в тому, що кожен із нас – крутий музикант, а в тому, що ми разом у колективі максимально підкреслюємо достоїнства кожного. І навіть на концертах, коли у мене особливо піднесені почуття виникають, я дякую хлопцям за те, що так із ними приємно грати і що в нас народжується справжня музика
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
