З поміж 1177 працівників дорожньої галузі Черкащини - 209 жінок. Вони стають до роботи не лише в кабінетах приймалень чи бухгалтерії, а й на дорогах. Більше 70-ти мають робітничі професії, тож працюють безпосередньо на автошляхах. Роботою представниць прекрасної статі керівники задоволені й навіть чоловікам радять із них брати приклад.
Про це повідомляє прес-служба Служби автомобільних доріг у Черкаській області.
Без макіяжу та зачіски, мінімум прикрас, замість спідниць і блузок – спецодяг, та ще й спецвзуття – грубі чоботи замість підборів. В руках мобілка червоного кольору в червоному лакованому чохлі. Це чи не єдиний елемент жіночності, який можуть собі дозволити на робочому місці ці панянки. Вони ремонтують дороги.
Сьогодні в бригаді Золотоніської дорожньо-експлуатаційної дільниці працює троє жінок: сестри-близнючки Наталя Касьян й Тетяна Побіянська та Світлана Подвальна. Разом працюють вже не перший рік, а галузі віддали ще більше. Так, сестри в дорожниках уже 20 років.
- У нас дуже важка фізично, але як хороший колектив, то цього не помічаєш. Там посміявся, там наробився… - зізнається почесний дорожник України Наталя Касьян. – Крім того, нас родина підтримує. Як додому прийдеш, то по господарству вже все зроблене. Діти й чоловік розуміють, як ми втомлюємося.
Каже, дорожником стала випадково, а за нею прийшла працювати й сестра Тетяна. Нині вона майстер дільниці. Колеги кажуть, характер у жінки бойовий, подекуди й чоловіки побоюються.
- У цій галузі потрібні тільки роботящі добросовісні люди, бо тут треба дійсно працювати, - зазначає жінка. – Хоч нині я й керую чоловіками, та все ж прислухаюся до них. Робота в нас така, що іноді треба й думку водія врахувати, і асфальтоукладальника.
51-річна Тетяна Побіянська спочатку працювала в дитячому садку поваром, а коли його закрили, чоловік покликав до себе в дорожнє господарство. Довелося опановувати нову професію в технікумі. Про техніку та деякі аспекти роботи вже знала від чоловіка, а ось упоратися з документацією, зізнається, було дуже важко.
- Наша майстер людина чуйна, а фахівець висококласний, видно, що людина нас своєму місці, - говорить дорожник Петро Тормозаков.
- Яка різниця, чи чоловік керує, чи жінка? Працювати однак треба! – додає, усміхаючись, водій Сергій.
Найважче на дорозі в мороз та спеку, розповідає Тетяна Миколаївна. Приміром, їй доводилося й черкаський міст латати при 27-ми градусах морозу. А влітку укладати асфальт, температура якого 150 градусів, - це справжнє випробування.
- Треба говорити про те, що стан у країні такий, що жінкам доводиться займатися важкою працею. Сьогодні чи не в кожній черкаській дорожній філії працює одна-дві жінки. Вони більш сумлінні та є взірцем для чоловіків, - розповідає начальник філії «Золотоніський райавтодор» Віктор Мазко. – Хочу зауважити, що коли в бригаді є жінки, то й результати роботи кращі.
- Я завжди намагаюся робити так, щоб члени колективу почувалися родиною, саме жінка забезпечує в ній лад, - розповідає начальник Служби автомобільних доріг у Черкаській області Сергій Болтов. –Жіноцтво – окраса нашої галузі, тож ставимося до них із повагою та шаною.
Жінки ж кажуть, що люблять свою роботу, хоч вона й нелегка, бо добре її знають. Тільки б техніку сучаснішу мати хотіли.
- Нас чоловіки вітають завжди, квітами, подарунками, стіл накривають, тож ми святкуємо гарно, - каже пані Тетяна. – А жінкам-колегам хочу побажати терпіння, миру та щоб здоров’я не підводило.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
