Кілька сотень черкаських міліціонерів, спецпризначенців та даішників сьогодні служать в зоні АТО. Вони несуть свою службу у надзвичайно складних умовах, ризикуючи життям, боронять незалежність України. Однак не всі з них зробили свій вибір, керуючись виключно громадянським обов’язком. В зону АТО відбув одіозний керівник групи слідчих Руслан Андріяш. Зимою цього року він фабрикував справи, підтасовував докази та свічення проти черкаських майданівців. Сьогодні триває суд, де одним із фігурантів є Андріяш, однак той на судові засідання не з’являється, адже відбув в зону АТО. То що роблять в АТО правоохоронці та спецпризначенці, які ще кілька місяців тому били ні в чому невинних людей, саджали їх та фабрикували справи — боронять державу чи ховаються від правосуддя? І чи зможуть своєю участю у бойових діях спокутувати гріхи перед народом? - пише Вечірка.
Член громадської ради при УМВС України в Черкаській Області Сергій Сухін:
— Майдан та АТО – це різні речі і я б не радив їх змішувати. Ми сьогодні говоримо про працівників міліції, які давали присягу захищати народ. Ми 25 років утримували 400 тисяч міліціонерів і вони сьогодні виконують свій обов’язок перед народом. Ми їм за це вдячні і вся країна їм сьогодні допомагає і підтримує. Але спекулювати тим, що ти служиш в АТО і це дає тобі право не відповідати за давніші злочини — не правильно. Відповідатимуть усі! Те, що вони били майданівців і мене також – це зовсім інша річ. Вони фабрикували справи проти безневинних людей, які вийшли висловити свою громадянську позицію, хотіли за це нам всім по 15 років тюрми впаяти. Прощати такі речі не можна. Я хочу, щоб ті, хто це робив, відповіли за свої вчинки перед законом і перед народом. А що ми маємо їм сказати: «Дякуємо хлопці, ми вам все забули і пробачили»? То вони те ж саме і далі робитимуть. Й інші, зрозумівши, що навіть такі вчинки сходять з рук, теж більше із законом і людьми не рахуватимуться.
Депутат Черкаської міської ради Араік Мкртчян:
— Навіть у часи Великої вітчизняної війни штрафників та злочинців відправляли на передову, щоб вони, захищаючи свою країну, та, ризикуючи життям заради інших, спокутували провину перед людьми. Сьогодні ми всі живемо у комфорті і теплі, а ці хлопці захищають наш спокій у нелюдських умовах. Чомусь ніхто з нас туди не пішов, то ж і не нам їх сьогодні судити. Я вважаю, що звичайні міліціонери у період Майдану просто виконували чиїсь вказівки. У нас чомусь завжди до відповідальності притягують виконавців, а замовники при цьому залишаються без покарання. Усі мають бути покарані. І оці хлопці, при всій їх винуватості не звільнилися, не втекли, а пішли на фронт. Вони оцим намагаються спокутувати гріх перед людьми. І коли вони повернуться, нехай суд вирішує, винні вони перед народом чи ні. А участь у бойових діях може бути підставою для пом’якшення рішення суду.
Член громадської ради при УМВС України в Черкаській області Володимир Байда:
— У бійців, що в АТО, має бути високий бойовий дух та боєздатність. І якщо ми сьогодні тут будемо їх огульно в чомусь звинувачувати, чи поставимось до них несправедливо, або будемо якось упереджено чи по-хамськи себе поводити — там не буде кому воювати. Потреби в їх відкликанні немає, бо ніщо не заважає проведенню слідства та за потреби передачі справи до суду. Тобто ті, хто чинив протиправні дії, все одно постануть перед законом. Але законом передбачено, що участь у бойових діях в зоні АТО можна розглядати як пом’якшувальну обставину при прийнятті судом рішення про міру покарання. Однозначно всі винні мають відповісти за свої вчинки. Вони не можуть переховуватися там, бо вони відкриті, керівництво знає, де і хто з них перебуває і вони повернуться по ротації. Більше того, ті, які є підозрюваними у скоєнні злочину, мають право написати клопотання чи заяву та повернутися у Черкаси на судове засідання чи слідчі дії. Однак вони продовжують воювати.
Правозахисник, Володимир Батчаєв:
— Для таких міліціонерів має бути певна амністія. Акт милосердя та помилування з боку держави, зазвичай до людей засуджених не за тяжкі злочини, або до тих, хто має певні заслуги перед державою, колись був застосований по відношенню до чорнобильців, воїнів-інтернаціоналістів. Тож якщо міліціонер не скоїв тяжкого злочину, не вбив, не бив людей, а просто був втягнутий у це, а тепер добровільно пішов воювати, думаю, він заслуговує на амністію. До таких міліціонерів можна застосувати зняття звання, оголошення про невідповідність займаній посаді, пониження в посаді, однак вони можуть залишатися працювати в органах. Амністію не можна застосовувати до слідчих та прокурорів. Вони не працювали в екстремальних умовах, в них не кидали каміння та коктейлі Молотова. Вони в кабінетах, маючи можливість обдумати та зважити кожен свій крок, приймали протизаконні рішення, затримували людей, фальсифікували справи. Робили це свідомо, тож і відповідальність за свої вчинки мають нести в повній мірі.
Митрополит Черкаський і Канівський, владика Софроній:
— Людина за кожен свій вчинок, а тим більше злочинний, має відповідати. І я переконаний, що й міліціонери, які зимою порушували закон, били людей, так само мають понести відповідальність. Однак ми можемо вибачити їх, якщо вони дійсно глибоко розкаюються у вчиненому. Під час Великої вітчизняної війни, коли людина проштрафилася, її відправляли на передову. І це було свідченням її глибокого розкаяння, бо вона йшла і не знала чи повернеться живою. Якщо ж брати нашу міліцію до Майдану, то вони служили Януковичу, його команді, а отже Москві. Їх відданість Україні можна піддати сумніву. І якщо ці хлопці сьогодні добровільно йдуть воювати на Схід, можливо вони не такі, як ми їх звикли сприймати
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
