Наближається Різдво. Сьогодні увечері на столах черкащан буде дванадцять страв, та все ж головню окрасою Святвечора стане кутя. Комусь вона смакує із роздинками, комусь - із цукатами. Хтось любить кутю із рису, а хтось не уявляє головної різдвяної страви без пшениці. Яку ж кутю радять готувати черкащанки? Ми спробували відшукати рецепт насмачнішої куті. Тож, хто ще вагається і не визначився із рецептом цієї страви, дослухайтесь порад наших господинь.
Поетеса з Умані Софія Кримовська кутю готує для дотримання давнього ритуалу
- Як такими, рецептами я не користуюсь майже ніколи. Люблю експериментувати, при цьому головне мірило солі, цукру, перцю – око. Воно у мене куди точніше за найточніші мірки і прилади. Кутя для мене – страва особлива, адже не стільки готую її для смаку, як для дотримання певного давнього ритуалу. Кожного разу виходить різною. Проте багато років не варю пшениці (вона надто важка для шлунків моїх домашніх), натомість використовую звичайний рис, бажано пропарений. Варю його небагато, у великій кількості води без додавання солі, чи будь якого іншого присмачування. Зливаю, даю трохи охолонути. В макітрі добре розтираю проварений мак, додаю меду, розтовчених горіхів. Розтираю так, щоби стало молочним на колір і навіть на смак…. Ну і змішую все також у макітрі. До речі, макітра у мене така ж, як і у пращурів – без поливи, сама запечена глина.
Може хтось вважає кутю з рису не зовсім «канонічною», проте, скажу вам, ми на ній колись і ворожили – збувалося.
Психолог, депутат Черкаської міськради Інна Кукуленко- Лук'янець кутю готує за рецептом мами та бабусі
- Я готую кутю так, як готує моя мама, вона сама із Західної України. За таким же рецептом готувала кутю і моя бабуся, згодом - моя мама, а зараз так готую і я. Замочується мак, потім треться у макітрі. Відварюється пшениця, до якої дещо пізніше додається мак, горіхи і мед. Деколи можна докинути ще й родзинки, але це вже більш сучасний варіант, ми ж дотримуємося класичних традицій куті: пшениця, мак, горіхи, мед. Хоча, наприклад, моя бабуся по батькові із Чорнобаївського району, готувала за іншим рецептом, який був поширений у її селі. Варився узвар, туди додавали варений рис і родзинки. От така в них була дивна кутя. Але особисто я - прихильник класичного варіанту.
Майстриня Лариса Теліженко кутю почала готувати після переїзду до Черкас
- Кутю я готую з тих пір, як переїхала жити в Черкаси, а це вже років із п’ятнадцять. Та кожного разу, готуючи кутю, все одно хвилююся, щоб вона вдалася. Але, наскільки я пам’ятаю, кутя виходила у мене завжди! Готуючи цю страву, я ніколи не дотримуюся чітких пропорцій, та й з часом вони в мене змінюються, бо ж буває дізнаєшся щось новеньке і застосовуєш його в приготуванні. Зазвичай, узвар для куті я готую напередодні Святвечора, щоб за ніч він гарно настоявся, адже від його смаку залежить практично вся кутя. Сам узвар вже традиційно готую з сушених яблук, груш, можу додавати і абрикоси. Наступного дня я замочую мак, пшеницю та родзинки, завдяки цьому розкриваються їхні смаки. Потім варю пшеницю, можна у таких пропорціях: на стакан пшениці два стакана води. Час варіння залежить від сорту пшиниці. Мак треба перетерти в макітрі, додаючи трохи цукру. Горіхи подрібнити до того стану, як люблять в сім’ї. Заправляємо кутю хорошим домашнім медом, додаємо мак, родзинки та подрібнені горішки. Наша родина любить густу кутю. Бувало додавали цукати, але потім повернулися до класичної куті.
Черкаська журналістка Юлія Фомічова не надто любить кутю, але знає гарний рецепт приготування
- Готувати я навчилася порівняно рано. Вчилася здебільшого сама, по кулінарних книжках. Зараз дуже рада тому, що мама просить у мене той чи інший рецепт. Рецепт куті ще не просила, бо не пробувала. Святвечір ми завжди зустрічаємо вдома в найстаршого члена родини. І тільки наступного дня я запрошую до себе в гості похресника і кумів, аби «принесли мені вечерю». Тільки вони і куштують мою кутю, яка, втім, не є основною стравою. Обов’язковий атрибут куті – помелений мак. У нашій родині цим завжди показово займається тато: бере макогона та макітру – і довго чаклує над маком. Я баришня самотня, тому навіть макогона і макітри в мене немає, не те, що чоловіка, який би ними орудував. Тому мак немелений. Але і так смачно. Для початку миємо (це я для господинь-початківців) пшеницю, замочуємо на кілька годин і варимо з неї кашу. Аби каша вийшла розсипчастою, подивіться в інтернеті, як це робиться. Мак теж треба замочити на кілька годин, а тоді вже спробувати його трохи потрощити хоча б ложкою. Горіхи слід подрібнити, родзинки і чорнослив попарити. Бажано чорнослив також подрібнити. Усе це змішати. Оскільки сама я не дуже люблю кутю, то і вам раджу: за традицією слід цієї страви з’їсти всього три ложки. А тоді вже братися до інших страв. Смачного вам Святвечора!!!
Директору Палацу молоді Ірині Тітовській до смаку "гола" кутя
- Мене завжди всі переконували, що кутя, яку я люблю не цікава і не смачна! Я ж залишаюся при своїй думці. Люблю кутю "голу", де власне сама кутя, мак перетертий з цукром і вода. І все! Вона мені найсмачніша і найкраща. Окремо я варю кашу, окремо перетираю мак із цукром. І кожного разу, сідаючи смакувати, пропорції розводжу відповідно до настрою та бажання. Інколи на тарілку каші мені вистачає столової ложки солодкого маку, а іноді - і трьома не обійдусь. Все за смаком та від душі. Я люблю таку кутю ще з дитинства і продовжую таку готувати у Святвечір!
Громадська активістка Тетяна Кавальчук обіцяє навчитися готувати кутю за рецептом свекрухи
- В нашій українській частині родини так склалося, що основними складниками куті стали рис та грушовий узвар. Узвар вариться крутий, тільки з груш, без цукру, і настоюється він добу. Опісля в нього завантажується охолоджений варений рис, додаються волоські горіхи, родзинки, мед за смаком та ретельно розтертий (з цукром чи без) мак. Все просто, але реально смачно! Це рецепт моєї свекруги, який вона перейняла у своєї свекрухи. Час і мені самій почати робити кутю.
Майстриня з випікання патріотичних пряників Ольга Лила кутю готує при іконі
- Готувати кутю мене навчила моя мама. Готую я її вже років з десять. Перед тим, як приступити до створення головної різдвяної страви, потрібно поставити ікону та запалити свічку. Далі я варю насичений узвар із насушених ще влітку бабусею грушок, яблучок, абрикос та слив. Наступний етап - приготування рису. Його потрібно зварити та остудити. Потім потрібно запарити мак та гарно перем’яти у глиняному посуді. Додати вимиті та запарені родзинки, грецькі горішки та трішки арахісу. І наостанок - мед за смаком. Нехай смакує.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
