Громадське ТБ: Черкаси презентувало п'ять нарисів про героїв Небесної сотні, які були родом із Черкащини.
Юрій Пасхалін
Цей нарис - про черкаського героя, який загинув на Майдані. Юрій Пасхалін закінчив школу у м. Сміла. Був вихованцем Школи олімпійського резерву в Харкові, займався штангою. В останні роки проживав у Києві. 18 лютого 2014 р. Юрій Пасхалін був на Майдані, потім пішов додому, але коли почув, що його розганяють, повернувся. Отримав три вогнепальні поранення в спину. В нього лишився семирічний син.
Юрій Паращук
Юрій Паращук народився і виріс у м. Тальне. Працював у Харкові. Коли дізнався, що на Майдані розігнали студентів, одразу поїхав до Києва. Загинув Юрій, коли допомагав рятувати пораненого. Куля снайпера потрапила йому в потилицю.
"Ти не розумієш, найвище благо - померти за ближнього", - це ті слова, які закарбувалися у моїй пам'яті на все життя, - говорить Інна Паращук, сестра Юрія. - І так він і помер. За людей. Без ніякої зброї.
Юрію Паращуку було 47 років. У нього лишився син та дві прийомні доньки.
Навесні минулого року у Тальному у рідній школі Юрія встановили меморіальну табличку.
Віталій Смоленський
Віталій Смоленський родом із с. Фурманка, Черкаської області.
- Я йому кажу: «Туди нема чого соватись, нема чого тобі туди їхати. Для чого воно тобі?» – «Я захотів хорошого життя, я хочу добре жити, щоб нікуди ні від кого не ховатися, нічого не боятись». Хочу добре жити, – сказав він, – Щоб все було нормально в Україні», - згадує мама Лідія Смоленська.
Кулі снайпера потрапили в шию, коли Віталій рятував товариша. Йому було 29 років. У нього залишилось двоє дітей.
- Я вважаю, що Віталя – патріот. Я не дивуюся, що він туди пішов. Смілива людина була ще з дитинства. Віталя, він з поля бою останній ішов, - говорить двоюрідний брат Сергій Щербенко.
Максим Горошишин
Максим Горошишин - із с. Токмак, Запорізької області. Змалечку переїхав на Черкащину, його виховувала тітка. Вивчився на будівельника. Він був мрійником, згадують родичів. Хотів відрити власний ресторан.
- А на Майдан он поехал, потому что его жизнь заставила поехать туда. Он здесь своим родственникам даром не надо был. То он выбрал себе судьбу такую, что уж лучше где-то жить та самому на себя зарабатывать та и все. Он до последнего помогал побитых людей носить.
Потому что все же боялись, тогда, когда это все происходило в Киеве, все же боялись в больницу обращаться. То они помогали там этим людям побитым, которые тоже уже погибшие были, - говорить двоюрідна сестра Максима Наталя Булгакова.
Помер Максим Горошишин 19 лютого у Київській міській лікарні № 17 від запалення легень. Напередодні він нібито отруївся газом на Майдані.
Віктор Чернець
Віктор Чернець - житель с. Подібна Уманського району. Родичі кажуть, що на Майдан не поїхав, бо не видали зарплату. Але залишатися вдома не міг. Тому пішов на блокопст.
Віктор намагався перекрити дорогу джипу, який за словами очевідців, робив прорив для автобусів із Одеси, у яких везли тітушок на Антимайдан.
Водій не зупинився і збив активіста. Віктор Чернець загинув на місці.
- Він не боявся ні смерті, нічого. Він казав: «Буде війна – піду, буду битися. Бо якщо я буду вдома сидіти, то ви в мене, діти, краще не станете жити», - згадує донька Лілія Чернець.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
