«Сучасний стан системи забезпечення якості вищої освіти в Україні: виклики та перспективи» — під такою назвою в Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького відбувся регіональний семінар під егідою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Захід об’єднав близько 250 освітян і науковців з Черкащини та інших регіонів України, а також експертів освітньої галузі й представників національних інституцій.
Учасники обговорили найактуальніші питання, які нині стоять перед керівниками українських ЗВО і гарантами освітніх програм. Зокрема, йшлося про суттєві зміни, що відбуваються у системі забезпечення якості вищої освіти та її наближення до європейських стандартів.
Під час дискусії учасники дійшли спільної думки: реальне підвищення якості вищої освіти можливе лише за умов налагодженої, системної співпраці між державними інституціями та закладами освіти.
Ректор Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Олександр Черевко наголосив, що науковці ЗВО щодня працюють над тим, аби змінювати освіту на краще, попри складні умови сьогодення.
— Для нас важливо відчувати філософію цих змін, розуміти законодавчі, євроінтеграційні та морально-етичні процеси, які їх формують. Сьогоднішній захід підтвердив готовність українських освітян, зокрема університетів Черкащини, бути в авангарді модернізації системи вищої освіти у співпраці з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, — зазначив Олександр Черевко. — Такий відкритий діалог дозволяє зміцнювати внутрішню систему забезпечення якості освіти, вдосконалювати нормативну базу та підвищувати конкурентоспроможність наших випускників на ринку праці.
За його словами, 25 викладачів ЧНУ вже мають досвід експертної діяльності та входять до складу експертних груп із галузей “Освіта”, “Природничі науки, математика та статистика”, “Інформаційні технології”, спеціальностей “Право”, “Психологія”, “Філологія”. Двоє колег із цього числа нині служать у ЗСУ, один із них у 2021 році отримав срібну відзнаку від Нацагентства. Чотири викладачі працювали у складі галузевих експертних рад. Двоє з них - нині діючі члени ГЕР.
За шість років роботи над новими підходами до акредитації університет суттєво посилив свою участь у спільноті експертів і нині активно долучається до впровадження змін у закладах вищої освіти по всій країні. Цього року в ЧНУ заплановано 14 акредитацій.
— У 2024 році ми розробили власну програму розвитку, яка сприятиме підвищенню якості освіти та впровадженню інноваційної трансформації університету. Ми визначили десять ключових пріоритетів, що дають змогу оцінити, яким заклад був у 2024 році та яким ми хочемо його бачити у 2030-му. В основі всього — якість освіти, — підкреслив ректор.
Про необхідність трансформації системи забезпечення якості вищої освіти під час семінару також говорив заступник начальника Черкаської ОВА Олександр Шамрай.
— Система забезпечення якості освіти поступово переходить від формального оцінювання результатів навчання до реальної оцінки освітнього результату. Важливу роль у цьому процесі відіграє Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Водночас залишаються серйозні виклики — недостатнє фінансування, бюрократичні бар’єри та кадровий дефіцит. Існує потреба у фахівцях, які здатні якісно здійснювати моніторинг та оцінювання освітніх процесів, — зазначив він.
За словами посадовця, цифровізація освіти відкриває можливості для ефективнішого контролю якості. Україна активно орієнтується на стандарти європейського освітнього простору, що підсилює конкурентоспроможність українських дипломів. Втім, важливо не лише переймати європейський досвід, а й адаптувати його до національних реалій.
— Лише за умови спільної роботи держави, закладів освіти та студентів ми зможемо реально підвищити стандарти якості, — підсумував Олександр Шамрай.
Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко у своєму виступі акцентував увагу на важливості вдосконалення саме внутрішніх систем якості у закладах вищої освіти. Він навів приклади типових недоліків у формуванні освітніх програм та наголосив, що ключове завдання університетів — працювати над їх усуненням.
Посадовець також підкреслив, що очолюване ним відомство є агентством із забезпечення якості, а не органом, який займається виключно акредитацією освітніх програм.
— Наше головне завдання — просувати таку систему забезпечення якості вищої освіти, яка відповідає європейським стандартам, — зазначив Андрій Бутенко.
Заступник голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Іван Назаров під час інтерв’ю з черкаськими ЗМІ високо оцінив потенціал Черкаського національного університету та окреслив ключові аспекти майбутньої інституційної акредитації українських вишів.
Він зауважив, що нині в Україні триває пілотний експеримент із запровадження інституційної акредитації за європейськими стандартами, проте робити його масовим поки що неможливо.
— Запроваджений нами експеримент не може бути масовим і не повинен поширюватися на всі українські університети, — підкреслив Іван Назаров. — Інституційна акредитація — це складний процес, і законодавство визначає, що її повноцінний старт можливий лише після завершення воєнного стану. Проте університети вже зараз можуть готувати свої внутрішні системи забезпечення якості, освітні програми та інституційні процеси.
За його словами, у межах експерименту, який проводиться за правилами Естонського агентства із забезпечення якості освіти, інституційну акредитацію вже пройшли три українські університети.
— Результати експерименту допоможуть нам сформувати правила, що відповідатимуть європейським стандартам, але водночас враховуватимуть українську правову систему та національні особливості, — зазначив він. — У широкий формат інституційна акредитація вийде не раніше 2026 року.
Іван Назаров також наголосив, що повномасштабна війна поставила перед освітою унікальний виклик — збереження стійкості українських університетів. За його словами, досвід, який сьогодні набувають наші виші, не має аналогів у європейських закладах вищої освіти. Саме цей непростий шлях формує новий рівень довіри світу до української освіти.
— У контексті стійкості Україна стає прикладом для інших держав світу. На жаль, це дається нам дуже великою ціною. Тому, коли мова йде про акредитацію українських освітніх програм, європейці з високою довірою ставляться до наших результатів, — зазначив Іван Назаров. — Конкурентоспроможність — завдання кожного університету. Але, на мою думку, враховуючи всі обставини реалій життя, університети мають думати не стільки про конкуренцію, як про збереження своїх закладів спільними зусиллями для наступних поколінь студентів. Щоб українська освіта була впізнаваною в європейському середовищі. А головне — щоб українці отримували якісну освіту в себе в країні. Співпраця вишів між собою у цьому контексті зараз є значно важливішою, ніж будь-яке суперництво.
Директор Центрального українського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом Роман Колісніченко наголосив, що семінар став важливою подією для освітянської спільноти. За його словами, сьогодні питання акредитації залишаються одними з найбільш дискусійних.
— Це надзвичайно важливий захід з точки зору підготовки до акредитації та рецензування. Адже сьогодні є чимало запитань і у науковців, і в освітян щодо того, яким чином має проходити акредитація та якою має бути ефективна підготовка до цього процесу. Надзвичайна кількість нюансів та відкритих запитань, на які ми сподіваємось отримати предметні відповіді, — підкреслив він.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
