Полюбив цей транспорт ще у школі, а нині може розповідати про нього годинами. За пів сотні років черкащанин Віталій Крамар відреставрував близько пів тисячі мотоциклів часів Другої світової війни. Найцінніші екземпляри лишає собі, пише Суспільне.
Експонати колекції пана Віталія – це переважно представники німецької мотоіндустрії, виготовлені у 40-х роках двадцятого століття.
Про особливості кожного байку 59-річний Віталій Крамар може розповідати годинами. Чоловік знає історію створення кожного. Вперше його зачарували ці машини ще в шкільному віці. Він і нині пам’ятає керівника гуртка, куди ходив 50 років тому.
"Любов до мотоциклів у мене з'явилася ще в школі. У нас був гурток, пов’язаний із мотоциклами й картингами. І викладач нам, так би мовити, «прищепив» цю любов", – розповів чоловік.
Далі, додав він, учився мотоцикли ремонтувати – відновлював старі та шукав раритетні. В час дефіциту, коли запчастини знайти було важко, підбирав відповідники:
"На деяких навіть стоять покришки від «Москвича», бо тоді гуми не було де дістати".
Найбільше чоловіка захоплює німецька техніка часів Другої світової війни. Більшість із них 1941-1943 року випуску.
"Дуже багато техніки створювали не для війни, але коли почалася війна, то почали використовувати і цивільну техніку", – пояснив чоловік.
Деякі відреставровані мотоцикли, особливо цінні, пан Віталій лишає собі. А менш цінне далі "в люди".
"Це все цивільні версії. Їх випускали дуже широкий асортимент для різних класів – від бідних до багатих. Бідніші їздили на маленьких, а багатші – на більших", – пояснив він.
Найціннішим представником своєї колекції Віталій Крамар вважає вісімдесятирічну німецьку BMW R75 Sahara – через її майже стовідсоткову оригінальність:
"Дуже багато оригінальних деталей. Він практично весь в оригіналі. Сахара означає, що на цих мотоциклах воювали в пустелі. Після розгрому війська Роммеля, африканської дивізії, всі ці мотоцикли були перекинути на нашу територію і воювали вже у нас".
Своє захоплення пан Віталій зумів передати доньці. А от син, із його слів, до мотоциклів ставиться спокійніше.
У сім’ї знають, коли реставратора краще не відволікати від роботи, розповів його зять, Олександр:
"Якщо Віталій Андрійович у гаражі, то сім’я знає, що його краще не чіпати, тому що всі думки навколо мотоцикла. Він працює коли є натхнення".
На своїй техніці чоловік виїжджає в місто та відвідує байкерські фестивалі. На його думку, люди повинні мати можливість до неї доторкнутися нині, адже з часом ці мотоцикли опиняться в музеях і стануть менш доступними для загалу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Черкасах зареєстрували унікальний мотоцикл
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
