Галина Рубан із села Погибляк на Лисянщині третій рік намагається розібратися у справжній причині загибелі сина-військовослужбовця. 25 січня 2018-го року 25-річний Антін Рубан загинув від вогнепального поранення в голову. Трагедія сталась у приміщенні апеляційного суду на Луганщині. Хлопець там працював в охороні. Жінка підозрює, що до цього призвела «дідівщина».
Про це пише Сергій Радченко для "Вістей Черкащини".
Про загибель дитини Галина дізналась, коли була на роботі. Тоді вона працювала заступником директора школи.
- В той день я була на роботі в школі, – згадує жінка. – Мені о 7.15 ранку зателефонував хтось із військової частини і прямо в лоб сказав, що син застрелився. Я так кричала, що люди позбігалися. Я не можу повірити в його самогубство. Можливо, сина довели до цього. Для мене це буде загадкою на все життя.
Відійшовши від шоку, Галина Рубан спробувала розібратися у справжніх причинах смерті дитини.
- В сина були зовсім інші плани, – продовжує мати. – За менш як місяць у нього мав бути день народження. Хотів, аби я подарувала йому велику сумку, бо армійські речі не мав куди подіти. Незадовго до його смерті його відправили на чергування з іншими хлопцями. Старші солдати сказали, щоб вони пішли й купили енергетик з алкоголем. Тоді ті старші їх і «здали» командиру. Антон до мене зателефонував і сказав, що з нього вимагають 3 тисячі гривень штрафу. Я відправила йому ці кошти. Кому вони пішли, досі не знаю. Мені в банку не дають інформації.
Тіло хлопця знайшли в туалеті.
- Він би не мав бути того дня в охороні, бо перед цим вже чергував, – говорить Рубан. – Був дуже втомленим. Але його все одно змусили заступати на пост. В суді був якраз правозахисник, якому син сказав: «Я до ранку не доживу». Юрист про це повідомив старшу суду, а та – начальника караулу. Але ніхто нічого не зробив. Під час чергування син із напарником не витримали й заснули. Їх начальник караулу змусив всю ніч перечитувати правила. Хоча дитина їх знала на пам’ять. В якийсь момент Антон зайшов у туалет, а за ним зайшов начальник караулу. Це сталося, де немає жодної камери. Той начальник пізніше казав, що нічого не бачив.
На розтині черкаські експерти виявили ще й інші травми.
- Експерти сказали, що ще не бачили такого закатованого, – каже Галина Олександрівна. – В нього були поламані ребра, розірвана печінка. По всьому тілу синці. Я зателефонувала в Сєверодонецьк до заступника начальника поліції. А вона сказала, що це все сталося через далеку дорогу, коли тіло довго везли в машині. А печінку випадково розірвав санітар. Це ж абсурд.
Справу з початку закрили як самогубство. Поновили після скарги матері.
- Справа досі тягнеться, – розводить руками Рубан. – Я навіть вже не знаю, хто слідчий. Тепер у справі нічого немає про суїцид. В акті розслідування вказали, що це сталося не при виконанні службових обов’язків. Тобто, зброя у нього була, але він нібито не перебував на службі.
Звенигородський адвокат Руслан Бабенко, який взявся за справу військового, переконаний у доведенні до самогубства.
- Якби Антін Рубан не був на момент смерті при виконанні, то не мав би при собі зброї, – впевнений Бабенко. – І не перебував би на об’єкті охорони. Але слідчий ігнорує це все. Солдат не відпочивав перед несенням поста. Він фізично та психологічно був виснаженим. Це призвело до сну. Старший по званню через це почав боулінг Рубана безпосередньо на посту. Слідчий не бачить явних та грубих порушень вчинених старшим, які призвели до тяжких наслідків.
Щоб домогтися правди, Галина Рубан зверталась до Президента й колишнього Генпрокурора. Вважає, військове керівництво ретельно приховує подібні випадки. Каже, боротиметься й далі
Антіна Рубана поховали в рідному селі не як самогубця.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
