Двадцятидев’ятирічна сержантка Альона з Черкащини три роки тому підписала контракт і служить у бойовому підрозділі Національної гвардії України. Вона – командир бригади швидкого реагування, брала участь у бойових діях у Сєвєродонецьку та Рубіжному, пише Золотоноша City.
До повномасштабної війни дівчина мала ротацію на схід, там і зустріла 24 лютого. Наразі вчетверте перебуває на лікуванні.
"У кінці травня у Сєвєродонецьку нашу позицію бомбила ворожа авіація, - згадує військова. - Ми стояли у промзоні. Авіабомба спричинила велику руйнацію, я отримала чергову акубаротравму і опіки від азотної кислоти. Мене та ще декількох хлопців евакуювали у госпіталь. Це вже четверта контузія. Після неї дали звання сержанта".
Першу свою бойову травму отримала 14 березня, потрапивши під мінометний обстріл.
"Коли до нас прилетіло, я впала і закрила руками обличчя замість вух, - говорить Альона. - Від ударної хвилі отримала контузію. Ти втрачаєш орієнтир, темніє в очах, зірочки світяться і такий писк божевільний у голові. У Рубіжному там постійно працювала арта русаків, їх місцеві корегували, здавали наші позиції".
В одному з боїв Альона встигла врятувати життя двом пораненим побратимам. Обороняючи схід України разом зі своїм підрозділом, давала добрячий бій кадирівцям. Дівчина добре знає, що таке контакт з ворогом на відстані 20 метрів.
"Кадирівці – звичайні живі істоти. Вмирають так само як і русня, - пояснює захисниця. - Відрізняються від недовоїнів ЛНР кращим екіпіруванням і трохи ліпшим озброєнням. Більшість тупих русаків йдуть просто навмання, а ці роблять розвідку і, коли заходять на територію, вони вже точно знають куди йдуть і хто там є".
Каже, найстрашніше було коли поряд почала працювати реактивна система залпового вогню «Смерч».
"Ми тоді стояли у лісосмузі і ділили одну банку тушкованки на п’ятьох, - продовжує черкащанка. - І тут раптом такий звук, просто неймовірний, я не своїм голосом кричу всім: «Лягай!»! Хлопці попадали, а потім зрозуміли, що це біля нас працює установка. Насміялися тоді. На війні вчишся контролювати свої емоції, бо розумієш, що від твого рішення може залежати чиєсь життя. І якщо ти зараз злякаєшся і не побіжиш допомагати хлопцям, бо там стріляють, то можливо там будуть зовсім інші наслідки. Не боїться тільки дурень".
У піхотній роті, де служить Альона, вона єдина дівчина. Більше того, вона- одна солдатка на весь батальйон. У штабі є ще дві жінки, але вони займаються паперовою діяльністю.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
