Ми вдаємо, що все нормально, – Лариса Семиз

Інколи мені наше місто нагадує здоровенного такого страуса, що зарився маленькою голівкою в намитий пісок і виставив проблемам голу, доволі общипану дупу. Над якою літають ракети та дрони((

Шкода, що я не художник. Прикольна картинка могла б вийти.

Ми вдаємо, що все нормально.

Саджаємо квіточки в клумбочки на стовпах і селимо військових в розвалища, всерйоз обговорюємо грандіозну набережну й ігноруємо проблеми тисяч людей за межею бідності, спостерігаємо, як дерибанять землю під забудову і кошти під «допомогу переселенцям».

І знову віримо, що ось зараз станеться диво - «ще трішечки і ПЕРЕМОГА», точно як по прогнозу Арестовича - два-три тижні потерпіть рідненькі…

Су…. , просто немає нормальних слів!!!

Що ще має статися в нашій країні, щоб людям дійшло:

УСПІШНУ КРАЇНУ МОЖЕМО ПОБУДУВАТИ ТІЛЬКИ МИ САМІ.

Не прийде ніякий добрий дядя. І не зробить все за нас.

Це ілюзія.

Зараз, як ніколи, ми повинні згуртуватися і впахувать на ПЕРЕМОГУ.

Щоб зберегти життя наших воїнів. Бо гинуть найкращі.

З ким ви збираєтеся будувати країну?

З тими, хто зараз никається від мобілізаціі? Бухає по кабаках? Дерибанить все, що погано прикручено?

Що ми можемо зробити?

Не мовчати.

Вимагати від влади прозорості всих витрат і максимального забезпечення військових з бюджету.

Зтиснути зуби і робити ВСЕ, щоб допомогти військовим.

Інакше всі втрати будуть марними.

І найбільші втрати ще можуть бути попереду.

Лариса Семиз, черкаська волонтерка, допис на особистій сторінці у Facebook