Фото Типичные Черкассы ВКонтакті
У середині жовтня Київ, Чернігів, Черкаси і частина Полтавщини вкотре задихалися від диму, смороду та шкідливих викидів, що в рази перевищують норми.
Причина цьому – регулярні пожежі на торфовищах в Україні, які практично неможливо погасити. Проте, подейкують, що гасіння гектарів пересушених боліт може бути й невигідним для чиновників, які мають можливість збагатитися на звільнених від корисних копалин територіях. Про цю та інші версії постійного горіння шкідливого для українців торфу, попри низькі температури, ідеться у сюжеті програми ТСН.Тиждень.
На вигляд, торф'яник - звичайна земля. Але її називають займистою, оскільки температура пожежі у її нижніх шарах сягає тисячі градусів. Побороти пожежу можна єдиним способом - знайти епіцентр, обкопати глибокими канавами і пустити по них річку. А поливання зі шлангів торф'яника, що горить - це викидання грошей на вітер, оскільки для згорання торфу не потрібний доступ повітря, а коли вологість падає до 40%, вони займаються самостійно. Проте одночасне займання торфовищ у 19 місцях викликає підозру, що торф горить не через природні умови.
Найбанальнішою з кількох можливих версій займання - селяни нищать бур'ян, а вогонь перекидається на поклади торфу.
Проте, серед версій горіння торф'яних родовищ є набагато цікавіші. Одна з можливих причин, чому ДСНС ніяк не подолає постійного горіння торф'яників - гроші. В середньому, виїзд однієї пожежної машини коштує півтори тисячі гривень. Торфовища під Києвом гасять десятки бригад тижнями і місяцями. Гасити торф вигідно, оскільки можна списати величезні суми і ніхто ніколи не підрахує точних витрат.
"Ніхто не рахує площу пожежі, інтенсивність пожежі, це все можна написати і ніяка перевірка не перевірить", - пояснив еколог Володимир Борейко.
Однак, журналісти вважають основною причиною, чому поля торфовищ під Києвом палають - можливість заробити на продажі "золотих" земельних ділянок.
А тим часом, є кілька варіантів вирішення проблеми. Один з них - видобуток та переробка торфу, з якого отримують паливо, сировину для спиртових, хімічних і текстильних заводів, добриво для рослин, утеплювач для осель. Та найбільш екологічний варіант – повернення пересушених боліт до природного стану, чим наразі активно займаються європейці.
Однак, у держапараті не поспішають вирішувати проблему, від якої задихаються та живуть під загрозою серйозних захворювань тисячі українців. Попри екологічний досвід багатьох європейських країн, у Мінекології вважають, для таких радикальних рішень як заводнення торфовищ ще зарано. У відомстві посилаються на необхідність екологічних експертиз та експертних розрахунків.
А тим часом, над українцями продовжує нависати проблема задухи, смогу та хвороб через горіння торфу.
Нагадаємо, 15 жовтня у повітрі Черкас було виявлено перевищення максимально разових концентрацій за вмістом оксиду вуглецю у 19 пробах в межах 2,6-2,8 ГДК.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
