Черкаський пенсіонер Валентин Кравченко опале листя переробляє на компост. У яму складає його шарами. Чергує з травою й курячим послідом, пише Дзвін.
«Щоосені, як люди спалюють опале листя, аж плакать хочеться, — каже садівник. — Здоров’я гроблять собі й оточуючим, ще й цінне добро переводять. Неважко ж викопати невелику яму й зсипати його туди».
Господар має два десятки дерев. Восени згрібає листя і зносить у яму. Викопує її півметра завглибшки і 1,5 завширшки. Зверху на півметра ставить щити зі старих дощок чи кругляка.
«Загалом стінки ями мають висоту метр. На дно складаю порубані сухі стебла кукурудзи. Ще бадилля картоплі, гарбузів чи тонкі однорічні гілки. Так у нижньому шарі буде більше повітря для гниття», – говорить Валентин Кравченко.
Коли насип сягає 20 см, засипає щойно опале листя. На нього — кілька відер курячого посліду.
«Тоді компост краще гниє і насичується азотом. Хороше добриво виходить. Третій шар накладаю із сирої трави. Згрібаю її за газонокосаркою. Можна вкинути туди залишки кавунів, буряків чи гарбузів. Для кращого перепрівання чергую сухі шари з сирими», – ділиться досвідом пенсіонер.
Накладає ще листя, поливає кількома відрами води. Вкриває шаром минулорічного перегною чи землею. Раз на місяць купу ворушить вилами для притоку свіжого повітря. Якщо всередині сухо, додає води.
«Не у всіх є трава, курячий послід, — говорить 61-річний агроном Володимир Тарасенко. — Тоді перекладені шари листя й кукурудзиння, бадилля поливайте розчиненою у воді аміачною селітрою. Поклали пару шарів — залили відром води із розчиненими 150 грамами селітри. Знову поклали — залили. Бактерії краще розвиваються, і листя добре пріє».
Дно і боки ями Валентин Кравченко застеляє целофановою плівкою. Згори накриває нею, руберойдом чи старим вікном.
«Як компост гниє, температура в ямі влітку 50-60 градусів. Гаряча волога може піти в землю з поживними речовинами. Має зволожувати всю суміш. Раз на місяць встромляйте в купу суху палицю. Витягнули мокру — вологи достатньо. Ні — заливайте водою, бо перестане пріти», – радить садівник. Добриво вийде наступного літа. Аби щороку мати поживу для рослин, радить робити дві ями. В одній компост пріє, в іншій — готовий.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram