Чи увесь хліб, який ми їмо, безпечний? Під сумнів якість хлібобулочних виробів поставив черкащанин, який провів удома експеримент з хлібом. Чоловік спостерігав, як псується продукт і деякі результати його вразили настільки, що він розмістив відповідну інформацію на міському форумі. Черкаський експериментатор припустив, що хліб заражений так званим рослинним СНІДом, інформує "ВІККА".
Протягом двох тижнів черкащанин Сергій (ім’я змінено) купляв хліб черкаських та немісцевих виробників і навмисне залишав шматки хліба на столі.
В. о. начальника Держпродспоживслужби у Черкасах Василь Крук зазначив, що на результат експерименту черкащанина могло вплинути що завгодно. Адже хліб досліджувався не у лабораторних умовах і невідомо, яка вологість та мікрофлора була вдома у автора цієї ідеї.
- Приблизно 1,5 місяці тому до нас звернулася жителька Києва. Вона купила у столиці хліб черкаського виробництва і вже вдома з’ясувала, що він цвілий. Ми провели розслідування і з’ясувалося, що цей виріб не розкупили вчасно. Незважаючи на це, з прилавка його не зняли. Продовжили його продавати після того, як закінчився термін придатності, – пояснив він.
Фахівець зазначив, що при купівлі продуктів харчування покупцям слід уважніше дивитися на строки придатності та умови їх зберігання у місцях реалізації.
- Навіть натуральний хліб є поживним середовищем для розвитку різноманітних грибкових культур. Особливо зараз, коли дуже спекотно. На продуктах може з’являтися зелена пліснява – пеніцил або мукор – біла пліснява. Що являє собою рожева пліснява, яку виявив черкащанин, мають пояснювати та досліджувати експерти, – розповіла кандидат біологічних наук, черкаський дієтолог Олена Семеніхіна.
Вона повідомила, що наразі якість хліба впала і у продуктах харчування чимало домішок.
- Нещодавно ми вирішили отримати ДСТУ на торти, які виготовляє наша кондитерська. Коли почали перевіряти сировину, стало незрозуміло, з чого вона зроблена. В нашій державі відсутня законодавча база та органи, за допомогою яких регулювалися б підприємства чи сировина. Перевірки на виробництвах харчових продуктів можуть здійснюватися лише за скаргами, – сказала експерт.
Вона підкреслила, що виробники можуть додавати у продукти харчування будь-які домішки і гіпотетично це може послугувати середовищем для розвитку нових грибкових видів.
За словами дієтолога, безпечніше купувати продукти з позначкою ДСТУ, а не ТУ.
Олена Семеніхіна поділилася своїм досвідом вибору хлібобулочних виробів та зазначила, що намагається купувати їх у супермаркетах, де вони і виготовляються. Обирає солодовий, не дріжджевий.
- М’якенький, розпушений хліб, як правило, виготовляється з домішками. Вважаю, що споживання хліба потрібно обмежувати. Найшкідливіша складова у хлібі та в інших виробах – це цукор, – зазначає експерт.
Хліб – продукт, що швидко псується. Максимальний термін його зберігання 72 години. Тож він ніколи не підлягав сертифікації. Про це повідомила провідний інженер відділу з підтвердження оцінки відповідності харчової продукції та систем менеджменту ДУ "Черкаський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" Тетяна Січова.
Вона також поставила під сумнів достовірність експерименту черкащанина через недотримання вдома лабораторних умов.
За її словами, власники підприємств із виробництва хліба та інших продуктів харчування перевіряють свій продукт добровільно.
- Якщо підприємство пройшло сертифікацію, вони можуть на упаковці поставити український знак стандартизації – трилистник, – зазначила фахівець.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
