Річну експедицію в Антарктиді успішно відбули троє черкащан у складі української експедиції з 11 осіб. Очолював українських полярників військовий пенсіонер, рекордсмен із кількості зимівель на обох полюсах Землі Микола Старинець. Разом із ним відзимували в Антарктиді ще двоє черкащан – лікар-травматолог Олексій Михальченко та електрозварювальник Володимир Храпач, інформує Vechirka.net.
60-річний Микола Старинець – найдосвідченіший український полярник. Чотири роки поспіль він зимував у Арктиці на Шпіцбергені та сім разів – у Антарктиді. За участь у найбільшій кількості полярних експедицій увійшов до Книги рекордів України.
Торік черкащани повернулися з експедиції, яка пробула на станції «Академік Вернадський». Туди вони добиралися за маршрутом Київ–Лондон–Буенос-Айрес–Ушуайя. В Ушуайї – портовому містечку на Вогняній Землі – на них чекав орендований російський корабель «Polar Pioneer». Разом з українською експедицією на одному кораблі були і польські полярники.
В Аргентині експедиція закупила всю необхідну провізію на цілий рік – картоплю, м’ясо, овочі, фрукти тощо. Із собою багато речей не брали, адже на літак можна підіймати багаж не більше 20 кг і ручної поклажі – до 10 кг. Усе, що могли взяти, – одяг, відеокамеру, фотоапарат тощо.
Перед мандрівкою черкащани проходили довготривалу підготовку. Спочатку полярників готували у Києві, в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці, потім – у навчальному центрі «Макаров-1» на Житомирщині, де продовжувалися психофізіологічні дослідження. Членів експедиції туди добирають за фахом: дизеліст, механік, електрик, кухар, лікар, системний адміністратор, радист, біологи, метеорологи тощо.
Уперше в Антарктиді побував черкаський лікар, ортопед-травматолог Третьої міської лікарні швидкої медичної допомоги Олексій Михальченко. Разом із ним у складі експедиції був і житель села Хутори Черкаського району Володимир Храпач – електрозварювальник за спеціальністю. У 2006 і 2007 роках уже був на станції «Академік Вернадський» – виготовляв паливний термінал на 200 кубометрів солярки, який досі забезпечує життєдіяльність на полярній станції – опалення, електроенергію, водопостачання. Окрім того, він спорудив «міні-завод» для опріснення морської води.
– За рік ми зробили все, що планували: встановили два резервуари для питної води, провели багато іншої інженерної і наукової роботи. Працювали без вихідних, – розповідає Микола Старинець.
На станції полярники зустрічали багато гостей. Туди нерідко приїздять наукові експедиції – американці, англійці, німці, чехи. До українських полярників заходили і вітчизняні екіпажі. Так, торік до них на три доби завітала яхта «Скорпіус» з українсько-російським екіпажем. Полярники надали їм технічну допомогу – відремонтували їм двигуни і парусну систему. А гості на знак подяки привезли полярникам три ящики херсонського коньяку, щоб відігрівалися від місцевих морозів.
– Хоч Антарктида і далека від людської цивілізації, та ми зовсім не відрізані від зовнішнього світу. Ми отримуємо відеозаписи останніх новин у світі, маємо телефонний зв’язок і інтернет, – розповідає Микола Полікарпович. – Любимо поспілкуватися і з природою: в Антарктиді живе сім видів пінгвінів, деякі зростом до 70 сантиметрів. До людей вони дружелюбні, їх можна спокійно погладити.
Черкаські полярники вже повернулись до звичного життя: працюють, доглядають дітей і внуків. Начальник експедиції Микола Старинець по поверненню отримав орден «За заслуги» третього ступеня та був обраний членом комісії з підбору полярників до наступної антарктичної експедиції.
– Повертатися на станцію поки що не поспішаю. Але з часом, можливо, ще поїду на сезон, – каже він. – Антарктида – це не Черкаси, зимівля там дуже складна. Як добре, що в нас снігу немає, хоч тут від нього відпочину!
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
