Станом на кінець липня 2017 року, в зоні АТО загинули 26 жителів Черкас. На їхню честь у місті вже названі 12 вулиць. Ще по 6-ти перейменуваннях напередодні відбулися громадські обговорення. Думки експертів у питанні, чи варто продовжувати перейменовувати вулиці Черкас саме на імена загиблих черкащан, розділилися. Мовляв, ніхто не може спрогнозувати, скільки ще триватиме війна та скільки жертв вона принесе, інформує "ВІККА".
Серед тих, хто підтримує заміну старих назв вулиць на імена АТОвців, – доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Східноєвропейського університету, член топонімічної комісії Сергій Шамара.
- Коли розглядалася тема про найменування вулиць іменами героїв АТО, то постало питання, а скільки ще таких вулиць взагалі потрібно буде перейменовувати? Була, та й залишається засторога, що не варто перейменовувати всі вулиці іменами загиблих людей. Треба зробити для них місце пам’яті. Тепер ми рухаємося в контексті дерусифікації і розімперення культурного простору Черкас. Адже співвідношення у назвах вулиць між постатями російсько-радянської історії та української минувшини зараз 4 до 1. І якщо постає питання ідеологічне: нашими героями будуть називатися вулиці чи "русского мира", то я однозначно виступаю за загиблих хлопців із АТО, – пояснив Сергій Шамара свою позицію.
При цьому він підкреслив необхідність створення сучасного путівника Черкас із новими назвами, із обов’язковим поширенням його серед громадськості.
Відома черкаська волонтерка Оксана Циганок, у свою чергу, закликає називати черкаські вулиці нейтральними назвами з позитивним і зрозумілим кожному сенсом. Вона не проти, щоб на карті Черкас з’явилися вулиці Грушева, Вишнева та Черешнева.
- Останнім часом всі події, що відбуваються у нас в житті, намагаються політизувати. Це трапилося і з загиблими воїнами АТО. Наразі швидко викреслюється радянська історія і прізвища, що були з нею пов’язані. Вписуються нові імена – героїв, яких ми знаємо сьогодні. При цьому АТОвці, з якими я спілкуюся, просять, щоб ми були обережними у визначенні героїв. Звісно, для їх батьків та близьких вони герої. Їх пам’ять потрібно вшановувати на міському рівні. Але ж видатні вчинки робилися і тими, хто повернувся з АТО живим. Як порівняти їх значимість?, – зазначила вона.
Оксана Циганок звертає увагу на те, що війна ще не закінчена і невідомо, як повернеться українська історія, як будуть оцінюватися події сьогодення у майбутньому. Тож вона закликає сконцентруватися на тому, що б об’єднувало громадян.
Топоніми Черкас мають відображати всі періоди історії міста. На цьому наголошує український археолог, співавтор топонімічної концепції міста Черкаси Михайло Сиволап.
- Родичі загиблих в АТО добилися, щоб їхніми іменами назвали вулиці. І цей процес вже пішов. Гадаю, він буде невпинним. Але війна триває і, можливо, у нас не вистачить вулиць. У той же час є назви, які вже змінювати не можна. Це старовинні дореволюційні назви, або ті, що відображають історію. Як, наприклад, вулиця Кривалівська, Казбетська. Вони собою закріплюють мікротопоніми міста, – пояснив фахівець.
На його думку, радянський період теж має відображатися в топонімах.
- Але не у назвах на честь окупантів, а в назвах на честь борців з окупацією. В радянський час у Черкасах перейменували усі вулиці, окрім Розкопної. З якоїсь причини вони її пропустили? Тому це й називали тоталітарним режимом – тотально та повністю все змінювалося. Зараз же ми розглядаємо та обговорюємо всі назви, – розповів Михайло Сиволап.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
