У костюмах, пошитих її руками, ходять на свята дітлахи в школах і садочках. Віночки зі стрічок стали окрасою вбрання дівчат з хору «Обереги». А актори-аматори, «вдягнені» в ростові ляльки Козак, Козачка та Коза, виготовлені нею, подарували чимало приємних вражень жителям села. Світлана Мельник зі Свидівка має два улюблених хобі – шиття та виготовлення поробок, пишуть "Сільські обрії".
«Я цим живу»
Зараз вона не може точно сказати, скільки вже має робіт у своєму творчому доробку. Хоча пригадує, що першою, мабуть, була іграшка-лось. Метровий заввишки.
– Гарний вийшов сохатий. Яскравий. Я його пошила, щоб подарувати сестрі, – говорить майстриня.
За плечима Світлани 17 років, присвячених улюбленим хобі, та сотні виробів, які побачили світ завдяки її вправним рукам. Свого часу в черкаському профтехучилищі №13 вона вивчилася на швачку.
– Найбільше мені до душі – шити та «крутити» всілякі вироби зі стрічок, – ділиться жінка. – Подобається створювати щось нове й цікаве. Я цим живу.
«Моє» та «не моє»
Світлана володіє багатьма творчими техніками. Вміє вишивати й в’язати, плести із бісеру. Але не всі види творчих робіт їй до душі. Тому чітко розділяє їх на «моє» та «не моє».
– Можу вишити чи зв’язати щось для себе або для членів родини. Тільки якщо буде дуже потрібно. Просто це «не моє», – пояснює майстриня. – На противагу, одразу припала до душі техніка «канзаші». Часто використовую її. У цій техніці виготовлена одна з моїх улюблених робіт – картина в етностилі. На ній маки, ромашки, волошки зі стрічок, наче живі. Робила її для себе, для душі й ніколи не думала, що подарую. Але згодом віддала людині, якій вона дуже сподобалася.
«Годинами не встаю з робочого місця»
Улюбленій справі майстриня приділяє досить багато часу.
– Буває, годинами не встаю зі свого робочого місця, – розповідає Світлана. – Усе залежить від настрою та самої поробки. Наприклад, на заколку чи резиночку для волосся йде не більше двох годин. А щоб зробити дванадцять віночків для дівчат з нашого аматорського хору «Обереги», знадобилося кілька місяців. Зазвичай, щоб виготовити зі стрічок віночок, працюю десь два дні. Але цього разу потрібно було не лише замовити матеріали, але й узгодити деталі. Вибрати форму вінка, розміщення квіток та їх види. Обговорювали, наприклад, якого кольору квітки поставити першими. Але воно було того варте, адже всі залишилися дужі задоволені. Віночки з широкими обручами в основі вийшли надзвичайні. Яскраві, височенькі.
Першу ростову ляльку робила два дні
Віднедавна в арсеналі костюмів свидівоцького Будинку культури з’явилися популярні ростові ляльки. Козака, Козачку та Козу виготовила для місцевих аматорів також Світлана Мельник.
– Якось до мене прийшли з Будинку культури й запитали, чи зможу зробити ростові ляльки, – розповідає майстриня. – Я погодилася спробувати. Технологію цієї справи видивилася в Інтернеті.
А на виготовлення першої ростової ляльки – Козака – знадобилося два дні. Зараз, вже опанувавши цю техніку, можу змайструвати таку за день. Адже коли ти вже зрозумів, як робити, справа рухається швидше. Так цьогоріч на Меланки зробила Козу з поролону. Вийшло цікаво.
«Шити для дівчаток цікавіше»
Пошиття святкових костюмів посідає окреме місце в творчій діяльності майстрині. Світлана полюбляє шити їх, особливо для дітей. І виготовила безліч. При цьому вона вважає, що цікавіше працювати над костюмами для дівчаток. Бо можна «погратися» із платтячками. Пригадує, коли працювала над одним із своїх улюблених костюмів, «східним», особливо хотілося придумати щось незвичайне, не таке, як у всіх. Тому довго шукала елементи декору. «Щоб монетки на стегнах і грудях дзеленчали!» На потрібний антураж випадково натрапила в одному з черкаських «секондів».
Пояснює, що нормально, коли малеча в однакових святкових костюмах на якомусь ранку. Але якщо це свято, то кожній дитині хочеться вирізнитися, адже вони теж особистості.
– Взагалі дівчачі костюми гарніші, – переконана жінка. – Якось мені довелося шити два костюми піратів – на хлопчика та дівчинку. Ця робота дуже захопила.
Розповідаючи про виготовлені роботи, Світлана «оживає». Згадує, зокрема, скільки задоволення принесла робота над костюмом Мальвіни для донечки та втіленням героїв з мульсеріалу «Лунтік» гусениць Вупсеня і Пупсеня.
Окрім того, Світлана полюбляє шити не лише костюми для дітей, але й «одяг» для пляшок. Шампанське, «вдягнене» Дідом Морозом та Снігуронькою, оригінальний елемент декору новорічного столу.
Козу пофарбував чоловік
У родині до захоплення Світлани ставляться схвально. Підтримують.
– Мама любить похвалитися моїми роботами перед друзями. Потім вони приходять до мене та просять щось пошити і їм, – розповідає жінка. – Чоловік Михайло взагалі допомагає. Може й замовлення через Інтернет зробити, і деталі вирізати, і рамочки пофарбувати. Козу, яку я виготовила цьогоріч на Меланки, також він фарбував. Окрім того, зробив мені «гарячий» ніж для роботи зі стрічками.
За словами майстрині, схильність до креативу, схоже, передалася й молодшій з їхніх двох дітей – семирічній Єлизаветі.
– Їй подобається малювати. Інколи допомагає мені з поробками, – ділиться креативниця. – Хочеться вже почати її вчити, але працюю з предметами, якими можна травмуватися. Тому поки що не поспішаю.
Для бізнесу потрібен стартовий капітал
Якихось особливих наполеонівських планів на творче майбутнє майстриня Світлана Мельник поки що не має. Пояснює, аби перетворити улюблене хобі на бізнес, потрібен стартовий капітал. Тому вона планує просто займатися улюбленою справою.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
