Застосування антимікробних хіміопрепаратів має майже вікову історію розвитку. Перші відкриття антибіотичних структур рішуче змінили засоби боротьби з інфекційними захворюваннями та стали однією з основних причин демографічного вибуху на планеті у минулому столітті. Але вже через десять років після впровадження антибіотиків у клінічну практику почали з’являтися поодинокі повідомлення про розвиток зниження чутливості до них мікроорганізмів. Досягнута у 50–60-х рр. ХХ століття можливість вивчення білкового синтезу у безклітинних структурах стала основою розкриття феномену резистентності до антибіотиків.
Нині майже у половині випадків антибіотики використовують необґрунтовано. Певною мірою це пов’язують із недостатньою обізнаністю спеціалістів, а в окремих ситуаціях — із залученням до призначення лікування фельдшерів та фармацевтів. Результати досліджень показують, що 80 % сімей мають у домашніх аптечках антибіотики, причому 30 % з них — з простроченим терміном придатності. Часто пацієнти, попри призначення лікаря, продовжують приймати застарілі препарати тільки тому, що вони “вже колись їм допомогли”.
- У нас, як правило, антибіотики призначає все ж лікар, проте у питаннях самолікування ми, на жаль, непереможні, - говорить лікар-інфекціоніст, головнйи лікар КЗ "Черкаський обласний центр здоров'я" Борис Нескромний. - Слід зазначити, що подекуди антибіотики помилково використовуються для лікування вірусних інфекцій, застудних захворювань або ж призначаються у замалій дозі або тривалість їх використання недостатня для ефективності. Крім того, останнім часом люди досить часто зустрічаються з антибактеріальними речовинами у повсякденному житті, навіть у тих випадках, коли подібного контакту можна було б уникнути. Так, включення протимікробних складових до засобів особистої гігієни не тільки змінює природний спектр мікроорганізмів нашої шкіри, але при подальшому використанні антибіотиків потенційно може вплинути на зміну чутливості до них. Самі того не бажаючи, ми вживаємо продукти харчової промисловості, які містять антибактеріальні сполуки.
- Отже, проведення антибактеріальної терапії на сучасному етапі вимагає від лікаря не тільки глибокого знання механізмів дії препаратів,які призначаються, але й урахування всіх супутніх обставин їх застосування, - додає він. - Вважається, що при виборі антимікробного препарату необхідно брати до уваги дві групи факторів: з боку пацієнта та з боку збудника інфекції.Неконтрольоване використання антибіотиків може призвести до небажанах, а іноді важких наслідків:алергічних реакцій, анафілактичного шоку, дизбактеріозів кишковика, невритів та ін. проблем зі здоров'ям.
Довідково:
При призначенні антибіотикотерапії слід дотримуватися таких правил:
Не застосовувати антибіотики для лікування вірусних інфекцій.
Перед початком терапії виконати мікробіологічні дослідження.
До отримання результатів мікробіологічного дослідження слід вибирати антибіотик з урахуванням даних про рівень локальної резистентності збудників.
Підбирати дозу антибіотика з урахуванням віку, маси тіла, функції нирок, локалізації та тяжкості інфекції. Призначення “стандартної” дози при тяжких інфекціях може призвести до неефективності лікування.
За відсутності динаміки на третю добу слід провести корекцію терапії
Не допускати самолікування.
За інформацією департаменту охорони здоров'я Черкаської ОДА
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
