По всій Україні, аби унеможливити поширення коронавірусу, ввели карантин. Влада та медики закликають громадян за можливості залишатися вдома і без необхідності не виходити на вулицю. Проте, довго перебувати в ізоляції людям не так вже й просто.
Психологиня Тетяна Полтавець розповідає, що в умовах пандемії, яка загрожує здоров'ю кожного, і фінансових втрат, що пов'язані із закриттям на карантин, навряд чи хтось зможе повноцінно розслабитися вдома. Навпаки, це може викликати підвищення рівня стресу і тривоги. А можливість провести 2 тижні зі своєю сім'єю в тісному контакті також стане серйозним викликом для багатьох.
Час із сім’єю - не завжди відпочинок
- Особисті кордони під час карантину, якщо ви живете не один, неминуче будуть порушені. Зазвичай, люди мають можливість відволіктися від спілкування з родиною на комунікації з друзями чи колегами. Так нерідко борються зі стресом та напруженням, яке може бути в стосунках. Часто ми намагаємося про щось не говорити, якісь теми оминати, щось не роз’яснювати аби не викликати конфліктних ситуацій. “Не буду зважати на слова своєї мами, - приміром, - все одно їй нічого не доведеш, краще зустрінуся зі своєю подругою” - тепер так не вийде.
Конфліктів не уникнути, але це нормально
- Уникаючи прямої конфронтації, доведеться шукати інші способи улагодити ситуацію, але якщо і вони перестануть працювати може статися конфлікт. Оскільки в сім'ях часто не вміють конструктивно вирішувати суперечки, то конфліктувати бояться, бо “родина це тільки про любов і прийняття, а не про злість і роздратування”. Часто негативні емоції замовчуються, але нікуди не зникають і саме в умовах карантину, коли уникнути спілкування важче, можуть “прорватися”. Найчастіше, якщо таке вже сталося, то згадуються всі непорозуміння, які були раніше, але тоді не проговорювалися. Це може бути дуже неприємно.
Треба зважати, чи обговорення неприємних питань у родині зараз того варте
- Якщо сім'я більш гнучка і лояльна, то важка розмова має більше шансів на успіх, це може стати проривом у стосунках. Якщо ні, то необхідно зважати скільки ресурсів необхідно витратити, щоб щось змінити. Чи воно того варте? Можливо краще не чіпати ці питання? Сім'я - ієрархічна структура і має єдину мету - зберігати стабільність, а щастя і комфорт конкретних учасників це вже вторинне, тут як пощастить. Тому сім'я, як система, зазвичай протидіє змінам. Але є і добрі новини. Якщо один елемент системи змінюється, то у системи 2 варіанти: зруйнуватися або змінитися самій.
Знайдіть спільні теми для розмови і розкажіть про те, що вас справді турбує
- З погляду психогігієни, не варто проводити весь день разом з родиною, необхідно хоч на якийсь час усамітнюватися. Також варто бути уважним до тем, які обговорюються, намагатися зазирнути глибше. За обговоренням карантину, ситуації в світі, моніторингом скільки людей захворіло, стоять якісь почуття. Можна спробувати сказати "Мені страшно/тривожно/сумно/я злюся" замість "В аптеках масок не знайти, парацетамол розкупили, що ж це коїться! Ааааа, ми всі помремо!"
Краще свідомо обирати інші теми, але такі що будуть цікаві всім, наприклад, спогади про щось приємне або обговорення фільму. Це допоможе зблизитися.
Намагайтеся відволіктися та заспокоїтися
- Я думаю, розслаблятися і заспокоюватися необхідно будь-якими доступними методами, які не шкодять здоров'ю, іншим людям і не порушують кримінальний кодекс. Читати, малювати, шити, в'язати, займатися йогою, паяти мікросхеми - все підходить, аби тільки це приносило радість і відволікало.
Зараз є можливість переглянути ставлення до своєї професії
- Цей час стане випробуванням для кожного, так чи інакше. Карантин можна використати для того, аби відпочити від своєї роботи і подивитися на неї під іншим кутом. Запитати себе, чи все вам подобається, чи це дійсно те, чого ви прагнете; чи не хотіли б ви спробувати щось кардинально інше і нове. Подумати, що саме стримує вас у розвитку чи у змінах.
А також, саме час згадати про прості, але важливі речі
- Особисто я зараз багато спілкуюся зі своїми друзями і рідними. Мені тривожно й потрібна підтримка. Також я хочу знати, чи з ними все гаразд, адже вони так само потребують моєї уваги. Я намагаюся відверто говорити про свої почуття і отримую щирість у відповідь. Я відчуваю, що не одна, попри карантин, і намагаюся дати таке ж відчуття іншим. Це мій вклад у стосунки і своє психічне здоров'я. Звичайно, це не всі варіанти, але про важливість цих речей часто забувають, а наслідки я потім бачу у своїй практиці.
Про освітні онлайн-платформи, де можна вивчити що завгодно, чи про прибирання в домі навіть не буду згадувати. Якщо зайняти голову і руки чимось корисним, то можна навіть не помітити як швидко закінчиться карантин.
Підготувала Інга Голик
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
