У межах громадського обговорення перейменування та найменування вулиць Черкас, яке триватиме до 23 вересня, управління інформаційної політики Черкаської міської ради продовжує розповідати про пропоновані зміни топонімів.
У Черкасах залишиться вулиця Смілянська, яка веде у напрямку міста Сміла, проте дублюючий топонім, назву провулка, буде змінено. Провулок Смілянський пропонується перейменувати на честь знаменитого діяча часів УНР родом зі Сміли – Федора Матушевського.
Справу отримання Українською Церквою автокефалії довів до завершення інший уродженець Черкащини. Вулицю Тургєнєва в Черкасах пропонується перейменувати на честь Митрополита Київського і всієї України Василя Липківського, творця і першого очільника відродженої 1921 року Української Автокефальної Церкви. Справа священика, розстріляного совітами в 1937 році, не загинула і зрештою перемогла.
Ім’я на честь надзвичайно цікавої і різнопланової особистості має отримати провулок, який досі носить найстандартнішу назву радянських часів: провулок Першотравневий має бути перейменований на провулок Ежена Деслава. Попри французьке звучання імені – це наш земляк, уродженець Канівщини, справжнє ім’я якого – Євген Слабченко. Він був творцем скаутського руху Наддніпрянщини, а у 19 років навіть став автором підручника «Український скаутинг». Отримав блискучу освіту в кращих університетах Праги, Берліна і Парижа, став одним з найвідоміших у Європі кінорежисерів (базові країни кінозйомок – Франція та Іспанія). Вже як Ежен Деслав («Деслав» у перекладі означає «зі слов’ян»), отримав найвищі кінонагороди. За фільм «Війна духів або Генерали без гудзиків» 1938 року удостоєний найпрестижнішої американської кінопремії «Оскар», а 1956 року стає першим в історії кінематографу українцем, який отримує почесний диплом Венеціанського кінофестивалю – за стрічку «Картинки в негативі».
20 квітня 2022 року топонімічна комісія Черкас одноголосно підтримала рішення рекомендувати міській раді перейменувати вулицю, що носить ім’я радянського генерала Коротєєва, на вулицю Юрія Тютюнника, генерал-хорунжого українського війська родом із Черкащини. Без жодного «вгадування дат», сталося це саме в день народження визначного українського полководця.
Провулок Праці пропонується перейменувати на честь Євгена Чикаленка, автора знаменитої фрази «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені!». Він був успішним землевласником і агрономом, видавцем і меценатом, громадським діячем.
Міська топонімічна комісія пропонує також увічнити й імена головних ідеологів української незалежності ХХ століття. Вулицю Василини запропоновано перейменувати на вулицю Симона Петлюри. Коментуючи свого часу цю пропозицію, член топонімічної комісії, доктор історичних наук, професор ЧНУ Віталій Масненко зазначив: «Симон Петлюра – один з основних діячів періоду Української революції. Вороги України, більшовики, ті, хто підтримував ідеї єдиної й неподільної Росії, тривалий час після подій революції називали представників українського руху петлюрівцями, поки не з’явилося звинувачення в бандерівцях…Петлюра бував у Черкасах.
Вулиця Генерала Рибалко в Черкасах має стати вулицею Євгена Коновальця, день загибелі якого, 23 травня, став Днем Героїв, коли Україна вшановує усіх загиблих за її Волю. Коновалець, в честь якого пропонується назвати вулицю зараз, був затятим борцем за українську державність та звільнення українців з оков московської окупації.
На вулицю Степана Бандери пропонується перейменувати нинішню вулицю Можайського, названу так в радянські часи на честь офіцера імператорського флоту росії.
Степан Бандера – один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття. Відома фраза, сказана Бандерою: «Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний».
Вулицю Менделєєва пропонується перейменувати на честь В’ячеслава Липинського, чиє дитинство минуло на Черкащині, – поляка, якого часто називають «Кантом української політичної думки». Теоретика українського державотворення та ідеолога українського консерватизму. «Націоналізм буває двоякий: державотворчий і державоруйнуючий – такий, що сприяє державному життю нації, і такий, що це життя роз’їдає, – писав він. – Перший є націоналізм територіальний, другий – націоналізм екстериторіальний і віросповідний. Перший називається патріотизмом, другий – шовінізмом. Якщо ви хочете, щоб була Українська держава – ви мусите бути патріотами, а не шовіністами».
Провулок Нахімова має змінити назву на провулок Михайла Білинського. Ім’я російського імперського адмірала у Черкасах має поступитися місцем імені контр-адмірала часів незалежної України. Уродженець Драбівщини Михайло Білинський, який загинув у часі Другого зимового походу Армії УНР, був творцем морської піхоти УНР – недаремно влітку 2019 року Указом Президента Зеленського почесне звання «імені контр-адмірала Михайла Білинського» присвоєно 36-й окремій бригаді морської піхоти ВМС України. Саме ця бригада відзначилася у боях на сході держави, зокрема, у героїчній обороні Маріуполя й «Азовсталі».
Провулок Пржевальського пропонується перейменувати на честь Надії Суровцової, – громадської діячки, журналістки, докторки філософії, редакторки іншомовних видань у секретаріаті Міністерства закордонних справ УНР. Останні роки свого життя Надія Суровцева провела в Умані, де й похована.
Провулок Панфіловців має бути перейменований на честь Галини Дидик, яка була референткою Головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Останні роки свого життя провела під наглядом КДБ в Христинівці на Черкащині.
На честь колишньої зв’язкової УПА, голови Черкаської обласної організації всеукраїнського братства ОУН-УПА Віри Борушевської пропонується перейменувати нинішній провулок Пацаєва.
На честь черкащанки, співробітниці Служби безпеки ОУН(б) Ольги Чемерис (псевдо «Дніпрова», «Вікторія», «Вогнезора») пропонують перейменувати вулицю Івана Ле.
Серед нових топонімів мають бути й узагальнюючі назви. Провулок Олега Кошового пропонується перейменувати на честь Чорних Запорожців. Цей найвідоміший кавалерійський підрозділ Армії УНР у лютому 1920 року блискуче проявив себе під час Першого зимового походу, вибивши московських більшовиків з цілого ряду населених пунктів Черкащини. У серпні 2017-го року почесну назву «Чорних Запорожців» отримала прославлена в боях проти російських терористів 72-а окрема механізована бригада ЗСУ, в емблемі якої – череп, як і в «Чорних Запорожців» століття тому.
Сквер Сержанта Смірнова має стати сквером Захисників України – у цій назві черкащани чутимуть відгомін боїв усіх часів, згадуючи усіх тих, хто боровся за волю нації й українську державність.
Нагадаємо, всього пропонується до перейменування, а також найменування нових водночас понад 120 вулиць, провулків, узвозів та скверів.
Пропозиції (зауваження) варто подавати в письмовій або електронній формі до відділу підтримки громадянського суспільства: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, каб. 701; тел. 33-12-43, e-mail: vpgs-ck.ua@ukr.net.
Остаточний звіт про результати проведення громадського обговорення буде оприлюдено до 7 жовтня.
За інформацією пресслужби Черкаської міськради
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Частину вулиць у Черкасах пропонують перейменувати на честь князів
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
