Відділ водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки є структурним підрозділом Черкаського регіонального управління водних ресурсів і здійснює спостереження за переформуванням (розмивом під дією течії та хвиль) берегів Кременчуцького водосховища, станом гідротехнічних та берегоукріплювальних споруд. Мережа ділянок спостережень була створена в 1960 – 1961 роках під час наповнення водосховища в межах берегової лінії 3-х адміністративних областей (Черкаської, Кіровоградської та Полтавської). Протягом останніх 55 років кількість і розташування ділянок змінювалась залежно від змін в умовах переформування берегів водосховища, пише "Прочерк".
На сьогодні мережа моніторингу берегів на Кременчуцькому водосховищі включає 7 ділянок спостережень в межах Черкаської області, 5 ділянок в межах Кіровоградської області і 7 – Полтавської областей. Спостереження за переформуванням берегів проводяться під час обстеження щороку, зазвичай наприкінці літа – на початку осені, в так званий межений період (коли спостерігається відносно низький рівень водосховища) і триває близько тижня, адже ділянки спостережень лише в озерній частині водосховища розташовані на береговій лінії довжиною близько 430 км. Співробітники відділу щорічно проводять заміри лінійної переробки берегів, тобто визначають величину відступу бровки берегового схилу вглиб суходолу (для цього на ділянках спостережень знаходяться спеціальні створи, від яких і проводяться заміри), обстеження і заміри форм берегового рельєфу, а також обстеження і визначення технічного стану берегозахисних споруд.
– Зазвичай найбільших руйнувань зазнають береги в межах Полтавської області. Так, за результатами обстеження середня величина переробки берега по Полтавській області цього року становила 1,3 м на відміну від 2,6 м в минулому році. А втрати земельних угідь склали 2,68 га у 2017 році і 5,38 га у 2016 році. Для порівняння середня переробка берегів по Черкаській області за останній рік склала 0,34 м, а втрати земель лише 1,32 га, – зауважує начальник відділу водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Черкаського РУВР Дмитро Міхельсон.
Після обстеження співробітники відділу систематизують матеріали спостережень, проводять необхідні обчислення, складають графічні матеріали і готують інформаційний звіт, який надається державним органам і установам різних рівнів і за фінансової можливості на найбільш аварійних ділянках берега здійснюються заходи по його укріпленню берегозахисними спорудами. Такі випадки відомі. Наприклад на Полтавщині, поблизу села Мозоліївка розмивався цвинтар, що потрапив у зону берегоруйнування. Внаслідок оперативного інформування місцевих органів влади в 2013 році цю ділянку берега було укріплено кам’яною спорудою. Руйнування території цвинтаря припинилося.
У листопаді 2010 року надзвичайна ситуація склалася на території Дніпровської водоочисної станції КП „Черкасиводоканал” (с. Сокирне Черкаського району) на ділянці її берегозахисної споруди, з-під якої за одну добу течією було вимито щебеневу і ґрунтову основу. Завдяки оперативним діям співробітників відділу на місці руйнування берегозахисту протягом лише декількох годин були проведені промірні роботи і геодезична зйомка, за результатами яких терміново було складено звіт і вжито невідкладних заходів по укріпленню споруди.
– Існують різні види берегоукріплення: штучні піщані пляжі і примиви, кам’яні накиди, банкети і буни; комбіновані, які сполучають декілька типів в одній споруді. Усі вони є недешевими, однак без цього неможливо зберегти узбережжя Кременчуцького водосховища від руйнування. Тому ми постійно моніторимо ситуацію зі станом берегів та інформуємо як органи виконавчої влади, так і ті водні організації, яким ми безпосередньо підпорядковуємося. Завжди приємно, якщо наша робота дає результати і ту чи іншу проблему вдається подолати, – наголошує начальник Черкаського РУВР Олександр Бовсуновський.
Крім моніторингу берегів водосховища відділ водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки здійснює моніторинг за підтопленням прибережних територій ґрунтовими водами. Проблемними місцями в цьому плані є промислова територія м. Черкаси і м. Світловодськ, що на Кіровоградщині, тому на цих територіях знаходяться свердловини для замірів рівнів ґрунтових вод і визначення глибини їх залягання від поверхні землі (підтоплення), а також площі підтоплених земель.
– В ході спостережень цього року було виявлено, що через тривалий дефіцит атмосферних опадів у ІІ-му і ІІІ-му кварталі триває повсюдне поступове зниження рівнів ґрунтових вод на прилеглих до Кременчуцького водосховища територіях. Протягом цього періоду рівні ґрунтових вод на них знизились на 0.25 – 1.0 м. Отже, критичне підтоплення цим територіям в поточному році не загрожує, – переконаний начальник відділу водних об’єктів та техногенно-екологічної безпеки Черкаського РУВР Дмитро Міхельсон.
Олена Башлик.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
