Сказати, що я "не в захваті" від перейменування вулиці Сєдова в Черкасах - це не сказати нічого. Сєдов - українець, нащадок козацького роду із золотоніського повіту нинішньої Черкащини! Загинув під час експедиції на північний полюс за три роки до більшовицького перевороту.
І тепер у Черкасах, де досі повно реальних комуністично-зросійщених, "відфонарних" назв, які не мають абсолютно ніякого відношення до нашого краю, вибрали в числі перших для перейменування саме вулицю Сєдова!
До відома міськвиконкомівських "знавців": батько Георгія Сєдова, видатного гідрографа, дослідника Карського і Каспійського морів та земель у Північному Льодовитому океані, Яків Сєдов – родом з Мойсинської волості Золотоніського повіту (сучасна Черкащина). Разом з іншими переселенцями із Золотоніщини переїхав на Криву Косу сучасної Донеччини. Вже тут, знов-таки в Україні, у Якова й народився син, якому судилося стати знаменитим полярником. Прізвище батько мав українське – Сідий, яке потім переінакшив на російський манер. Заодно даю інформацію для скептиків – слово «сідий» довго вживалося в українській мові паралельно зі словом «сивий» і значення мало те ж саме. І про козацьке прізвище Сідий, і про те, що його батько - із Золотоніщини, писав у своїй автобіографії сам Георгій Сєдов!
До речі, хто пам’ятає чудову книгу Каверіна “Два капітани» і знятий по ній однойменний фільм – капітан-полярник Татаринов багато в чому був «списаний» з Георгія Сєдова (хоча й не тільки з нього).
А вулиця… Коли кажуть, що їй «повернули історичну назву Пречистенської» - не договорюють, що вона називалася спочатку Вередовською, потім Лисаківською і лише тоді – Новопречистенською. А після того була ще й просто Пречистенською, вулицею Блакитного, вулицею Карпенка-Карого, вулицею Папаніна… Назву Новопречистенської носила всього 23 роки, Пречистенської – ще 10 років. А назву Сєдова – всього без одного року – 60 років!!! Для черкащан це ще й не просто вулиця, а назва одного з найвідоміших базарчиків і мікрорайону навколо нього. До речі, цей базарчик - біля будинку, де жив поет Василя Симоненка – і він теж знав вулицю саме як Сєдова – бо цю назву вона отримала 1957 року, того ж самого року, коли Василь Симоненко став черкаським журналістом…
Одним словом – вважаю, що наші черкаські «топонімісти» погарячкували. Сказав дуже м’яко…
Викладу портрет Георгія Сєдова і фото, де він з улюбленим собакою Фрамом.
Кажуть, коли у лютому 1914 року Сєдов загинув під час походу на Північний полюс, Фрам відмовився йти з експедицією далі і залишився біля могили полярника… Тварини вміють пам’ятати те добре, що зроблене людиною. А от люди – далеко не завжди…
* Андрій Кравець, черкаський журналіст, радник голови Черкаської ОДА, пост у Facebook.