Пробувши в зоні АТО сім місяців, дивом залишив Дебальцівський напрямок, розвідник 128 Мукачівської гірсько-піхотної бригади Сергій Лугеря повернувся до рідного міста на реабілітацію, щоб зрозуміти, що за той час, поки він та його побратими захищали країну від агресора – майже нічого не змінилося, інформує Вичерпно.
Такі очікувані реформи чомусь не поспішать втілювати в життя, а соціальні гарантії, обіцяні державою, не так просто отримати.
До військового комісаріату я прийшов сам
– Коли в країні почалися всі ці події – Крим, а потім вже й Схід «спалахнув», я відразу пішов до воєнкомату і сказав, що я хочу і можу служити, адже у мене за плечима 4 роки служби в Морській піхоті. Після цього на мене прийшла повістка і я попав у 128 гірсько-піхотну бригаду в місті Мукачеве в роту розвідників. Пройшов місяць підготовки і нас відправили в зону проведення антитерористичної операції. Там я пробув сім місяців, отримав поранення. У лютому повернувся в Черкаси. Зараз проходжу реабілітацію в обласній лікарні після поранення та заодно займаюсь оформленням допомоги. Хоча тут виникають деякі проблеми: посвідчення учасника бойових дій я не можу отримати, бо наша частина ще знаходиться в зоні АТО. Тобто по факту нас ще нікого не демобілізували, наразі йде відновлення боєздатності.
Нічого не змінилося
– Там, на Сході ми всі жили примарною думкою, що в країні все міняється, реформи ллються рікою. А коли приїхали додому, то побачили, що нічого не змінилося. Приймаються якісь мертві законопроекти, в яких прописано багато речей та в реальності вони не працюють.
Я особисто зіткнувся з проблемою в оформленні соціальної допомоги. Кожного дня на ліки, які до того ж ще й значно здорожчали, потрібні великі кошти. Якусь частину держава покриває, але якщо потрібний медикамент не входить до, скажімо так, базового пакету, то це вже потрібно купляти за власні кошти. І такі витрати щоденні. Звертався в Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, видно, що там люди хочуть допомогти, але то програма ще не вступила в дію, то фінансування на неї немає.
Тому у нас багато питань, які б ми хотіли задати владі. Якщо нас будуть змушувати постійно стукати в двері, то нам легше буде вибити їх.
Хочемо бути корисним для нашої держави
– Коли я повернувся зі сходу, то вважав, що я хоч і побачив багато чого, проте з психікою у мене все нормально. А тоді зі мною побалакав психолог і виклав мені цілий перелік проблем, які виникли у мене внаслідок пережитого на Сході. І я такий не один. Хтось повернувся більш психічно стійким, хтось менш. Тому, щоб не перетворити героїв у бандитів, потрібно допомогти їм повернутися до мирного життя. І це лише один із аспектів тієї комплексної допомоги, якої потребує кожен учасник АТО.
Ми всі ці проблеми бачили зсередини, з багатьма я зіткнувся сам. Тому наш досвід може бути корисним для держави. І головне, ми хочемо його застосувати.
Всі хочуть жити добре, але ніхто не хоче нічого змінювати
– Ця війна змусила наш народ подивитися по-іншому на свою історію, більше цінувати свої корені. Тому нам потрібно об’єднатися, щоб змінити країну. Громадськість має висказувати і відстоювати свою точку зору.
У нас чіткий меседж до влади – давайте змінювати країну разом, якщо ви не можете, то поступайтесь місцем іншим.
Зараз ми плануємо створити громадську організацію (поки не скажу як вона називається), яка б комплексно допомагала учасникам бойових дій повернутися до мирного життя. Це і юридичні консультації, і психологічна підтримка. Щоб людина прийшовши до нас, могла отримати всю необхідну інформацію. Бо бувають такі випадки, що поніс ти стопку документів на оформлення соціальних пільг, а потім виявляється, що то довідка взята неправильна, то заява не так написана. А людина вже не може її переписати, бо, наприклад, повернулася в зону АТО.
Ми ні в якому разі не хочемо розхитувати владу, ми просто хочемо, щоб вона нас чула. Хочемо доносити до верхівки правдиву інформацію. Будемо старатися все це налагодити, як то кажуть – пером і листом.
Наша армія зависла на межі реформ
– Наостанок хотів би поділитися тим, що усвідомив, перебуваючи у зоні бойових дій.
Потрібно давати дорогу молодим офіцерам, нехай вони вже зараз здобувають реальний бойовий досвід. Вони приймають більш адекватні рішення, ніж ті, що подовгу служили, але тільки на папері. Як приклад, наш комбриг, який не покинув нас та виходив з-під Дебальцевого разом з нами на танку. Така людина зможе втілити в життя реформи, які зараз так необхідні нашій армії.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
