9 квітня шанують Матрону Солунську, святу мученицю, яка жила в 3-4 століттях. Матрона була рабинею юдейки Павтіли, жінки з досить високим соціальним статусом — її чоловік був одним з воєначальників у Солуні. Павтіла наполегливо намагалася звернути Матрону в свою віру - мучила її, морила голодом і врешті-решт кинула до в'язниці. Але всі спроби виявилися марними. Одного разу юдейка побачила, як Матрона молиться у в'язниці і так розізлилася, що веліла побити рабиню до смерті. Мотрю шанували в народі і як особу, що була відповідальною за посіви.
- Мотря вийшла з хати пташок зустрічати, — говорили про цей день наші пращури. В давнину вважалося, що на Мотрони завершується приліт ранніх птахів.
В цей період люди мали оглянути не лише наявне насіння, але й всі свої запаси, що зберігались у льохах. Потрібно було, аби половина з них залишилась на посівну. Тобто, свято Мотрі Полуріпниці слугувало певною межею, яка допомагала контролювала кількість картоплі, ріпи, тощо. До цього дня мала лишитись їхня добра половина. Якщо ні, то господар мав би подбати завчасно про посадковий матеріал. Після цього дня також потрібно було витягувати з льоху бульби та прогрівати їх.
Коли хлібні та картопляні запаси майже закінчувались, то ріпа та капуста допомагали селянам дожити до зеленої цибулі, щавлю та кропиви.
Наш мудрий народ помітив, що якщо на Мотрю вранці іній і туман, то й рік буде врожайним. „Як вівсянка заспіває — покинь сани, візьми віз“, — казали спостережливі люди. Вважалось, що дощ квітневий на врожай грибів. Також люди на селі стверджували: „Мокрий квітень - буде урожай картоплі“.
А ось ще кілька народних прикмет, які допомагають у визначені початку посіву тієї чи іншої городньої культури: „Вишні і терен зацвіли, можна сіяти кукурудзу. Вільха зацвіте — сійте гречку.“
Підготувала Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
