У Холодному Яру, в селі Мельники Чигиринського району, відбулися заходи з вшанування 38 холодноярських отаманів та повстанців, які героїчно загинули 100 років тому під час повстання у Лукʼянівській вʼязниці. Хвилиною мовчання та покаладанням квітів вшанували пам’ять головного отамана Холодноярської республіки, військового та громадського діяча часів визвольної української революції Василя Чучупаки.
Подію ініціювали депутат Черкаської обласної ради, директор ТОВ НВФ “Урожай“ Олександр Воскобойник та керівник ГО “Патріоти рідного краю “ Юрій Романча, які з підтримали ідею народного артиста України Василя Нечепи та реалізували знаковий патріотичний захід.
Під час зустрічі відбулася історична година від історика-краєзнавця, дослідника та письменика- автора книги “Під покровом Холодного Яру“ Олександра Солодара. Прозвучали пісні у виконанні народних артистів України Василя Нечепи та Лесі Горової, Володимира Гонського, гурту “Джерело” та “Крутий Заміс”.
У заходах взяли активну участь військово-патріотичні команди молоді з навчальних закладів Мошнівської територіальної громади “Нічні кажани“, “Яснозірські соколи“ та “Пресняковці“. Вони отримали в дарунок особисто від Олександра Воскобойника та Юрія Романчі Прапор Холодноярської республіки та книги на історичну тематику, що розкривають та дають розуміння подвигу, здійсненого українськими повстанцями сторічної минувщини. Подвигу, який тісно переплітається з сучасними трагічними та героїчними реаліями, які переживає нині Україна.
“Є в нас той дух свободи. І всі, хто дихає цим свободолюбним повітрям Холодного Яру, стають бодай трішки вільними,- зазначив Олександр Солодар. - Лютий насправді є особливим місяцем для Холодного Яру. Так, 21 лютого 1920 року тут в Креселецькому лісництві відбувся бій, в якому загинув отаман Василь Чучупака. Його брата було розстріляно в Черкаському ЧК. 29 вересня 1922 року більшовики провели цікаву з точки зору ЧК операцію під неоднозначною назвою “Заповіт”. Під час неї у Звенигородці були заарештовані ті холодноярські отамани, які продовжували боротьбу. Їх відправили до Лукʼянівського СІЗО. Ми ж знаємо як чекісти проводили слідство. І в лютому 1923 року їх засудили до страти. 9 лютого 1923 року в Лук’янівській вʼязниці відбулося повстання. По суті це був останній бій волелюбних холодноярців. Серед повстанців були українські січові стрільці та інші патріоти, що боролися за нашу свободу. Бій тривав чотири години. Більше 30-ти повстанців було вбито.”
Хто не знає історії, приречений на повторення помилок, нагадав присутнім Олександр Воскобойнік.
“Історія повторюється вже сьогодні. Нове покоління виборює право України на свободу та незалежність. На країну знову йдуть орди — колись Муравйова, нині — орди Путіна. Ми розуміємо, що маємо розвивати патріотичний рух. Я сам з Полтавщини. Коли переїхав на Черкащину, то на той час чув лише про Крути. Про Холодний Яр трохи також, але було дуже мало історично підтвердженої інформації про це. Я і сам люблю досліджувати історичні факти. Те, що ми сьогодні спільно робимо, є знаковим. Тому що ми віддаємо шану людям, які сто років тому доводили, що Україна є незалежною державою, а не якимось придатком. Я як депутат обласної ради та керівник агропідприємства підкреслюю важливість патріотичної роботи. Ми будемо ще більше вкладати зусиль та інших ресурсів саме в розвиток історичної спадщини. Зокрема, історії Холодного Яру. Холодноярські отамани повстали, але їх зрадили. Тож ми повинні таким чином будувати нову історію України, щоб наших отаманів не зраджували. От у цьому полягає цінність нашої місії,- звернув увагу Олександр Анатолійович.
Про місію, яку виконує корпорація МХП та БФ “ МХП-громаді“, яким керує Тетяна Волочай, згадали заступник голови ЧОВА Олександр Шамрай та заступник голови ЧРВА Богдан Солошенко.
За їхніми словами, крайні три місяці МХП розгорнуто роботу з допомоги саме звільненим територіям. Олександр Воскобойник та вся його команда долучилися до допомоги Херсонщині. До ста тонн продукції отримали люди, які пережили окупацію.
Між іншим, корпорація з перших днів російської навали своїми діями наближає спільну Перемогу. Дивлячись на динаміку надання допомоги можна сказати, що вона і через рік війни з рашистами залишається не лише позитивною, але й має чимале зростання. Окрім матеріальної підтримки військовим та неселенню, корпорація МХП не забуває вкладати ресурси в збереження історичної правди щодо виборювання незалежності держави. Бо протягом багатьох років людям доносилась та історія, яка була вигідна комусь з владців. Нині правда повертається.
Патріот рідного краю Юрій Романча закликав молодих людей більш вдумливо та ретельніше вивчати історію тієї місцини, де вони мешкають. Не важливо: чи це буде Уманщина, або Жашківщина, чи ще якийсь район. Адже Черкащина багата на історичне та героїчне минуле, що варте наслідування сучасниками. Його потрібно зберегти та примножити.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram