Того що робить цей черкащанин немає ні в Європі, ні в Америці. Він модернізував добре відому з радянських часів гру «Що? Де? Коли?». Поєднав формати інтелектуальних розваг, побудував питання на сучасному українському контенті. І тепер кожен може позмагатися у кмітливих батлах. Ведучий святкових заходів, а також креатор та виробник інтелектуальних ігор Микола Король розповів, як він у Черкасах створює інтелектуальні турніри, як стати професійним гравцем, що неможна робити в «ігровому світі» та ще багато іншого.
1. З чого все почалося?
- Декілька років тому ми з другом почали виробляти ігрові квести. Так, наші гравці їздили містом на велосипедах і виконували різні головоломки, працювали мізками і педальками. Проте це не можна робити постійно, оскільки погода не дозволяє. Ми з друзями регулярно грали в гру «Що? Де? Коли?» і мені хотілося зробити подібну для більш широкого загалу, тому почав вигадувати форму, яка б зацікавила черкащан. Зокрема, для однієї з компаній ІТ, які хотіли неординарно відсвяткувати Новий Рік, я запропонував створити інтелектуальну гру. Це була така перша спроба, і вона стала основою для багатьох інших ігор, які далі створював. Близько двох років це відбувалося в більш закритому форматі, а вже цьогоріч запрошуємо людей з нами грати.
Це мікс між «Що? Де? Коли?», «Вгадай мелодію», «Найрозумніший», «Де логіка», «Знайди щось спільне в картинках» тощо. Всі ці елементи поєднуються в одну цікаву інтелектуальну гру, в яку можна пограти в Черкасах.
2. Як створюється гра
- Є певні реєчки, які вже прокладені. Я написав кілька раундів. Я не вигадав щось зовсім нове, адже існують різні формати інтелектуальних ігор у багатьох містах в Україні та інших країнах пострадянського простору, просто до Черкас це доходить повільно. У нас в центральній Україні не було україномовного продукту, який побудований на українському контенті. Проблема сучасного «Що? Де? Коли?» в тому, що українізація цього формату рухається дуже повільно. Цього року тільки з’явилося кілька ігор, які проходять українською мовою, або ж засновані на наших реаліях. Хоч не хоч, але багато фільмів знято й написано книг саме в Радянському союзі, тому багато інформації, питань черпається звідти.
4. Важко вигадувати питання?
- Є тема, і я думаю, навколо чого я щось побудую, і дві три години можу вигадувати одне питання, а їх може бути 40-50. А Буває так, що витратив кілька годин на питання, а потім зрозумів, що воно не підходить. Або знаходжу якийсь цікавий факт, будую навколо нього питання, а потім виявляється, що джерело було недостовірне й інформація неправдива.
5. Чи популярна гра «Що? Де? Коли?» у Черкасах?
- Ми починали грати у дві з половиною команд і насправді не дуже розуміли, що робимо. Тоді мали уявлення лише про телевізійну версію, а спортивна - дещо відрізняється. Потім кількість учасників клубу почала зростати. Ми інколи граємо на одній локації, приміром у бібліотеці, і ніхто про це не знає. Раз чи два на рік ми проводили відкриті ігри у форматі спортивного «Що? Де? Коли?», потім у форматі "DT_Game" для того, щоб показати людям такий вид дозвілля. Знову ж таки є клуб інтелектуального дозвілля «ЧіГра» - це більш спортивний формат (брейн-ринг, своя гра, ерудит квартет та інші). А є мій авторський проект "DT_Game", який розширює аудиторію. Виходить, що за 8 років існування клубу у напівпрофесійній україніській лізі з Черкащини грає 8 команд, а за два три місяці відкритої гри "DT_Game" - грає 16 команд, тобто аудиторія стала ширшою від дітей до пенсіонерів.
6. Уже були якісь фейли, чи смішні випадки?
- Ще Ворошилов говорив, що кожна гра, яка відбувається за столом – це маленька вистава, яка має свою кульмінацію та розв’язку.
Коли ми проводили «Open Air», який був присвячений Дню прапора, то у нас грали команди поліцейських, ветеранів АТО, депутатський корпус, журналісти тощо. Була така ситуація, коли поліціянти подумали, що виграли, вони почали вставати і йти до нас, а я сказав: «Ні, дякую, ми вам просто плескаємо, бо я не звик давати щось поліції».
7. Як стати гравцем «Що? Де? Коли?»?
- Для початку треба знайти нашу сторінку "DT_Game", у Facebook. Потім дізнатися, коли буде гра, зареєструвати свою команду і прийти.
8. Які знання повинен мати гравець?
- Це болюче питання. Гравець нічого не повинен, але гра розрахована на певний набір освіченості, тобто людина має цікавитися життям, подіями в Україні та світі, слухати музику, дивитися кіно, читати, хоча б інколи, книжки, або хоч щось, поки вчилася у школі і, в принципі, норм.
9. Як дружина ставиться до такого ритму життя?
- Нормально і майже в усіх іграх допомагає, а там, де не бере участь, то надихає. Тому, я думаю, що її вибір стати моєю дружиною – це спосіб життя. Наша дитина грає з нами із 2.5 років навіть у дорослі ігри. Так, син починав читати, тому, що це було потрібно для гри, тож ми його не змушували.
10. Чому ця гра важлива для Черкас?
- У людей повинен бути вибір, як проводити дозвілля. Так, у нас є різноманітні ресторани, караоке, кіно, театри, але гра – це не лише для дітей. Вона для тих, хто обізнаний у всіх сферах поверхово. До того ж, це знання, які нікому не знадобляться у повсякденному житті (якщо ти, звісно, не журналіст), окрім інтелектуальних ігор.
Топ-4 поради для новачків спортивної «Що? Де? Коли?»
- Потрібно обов’язково спілкуватися. Часто, коли новий гравець приходить у команду, яка вже деякий час грає, він мовчить. А потім, коли питання проходить, то він каже, що думав про правильну відповідь, але був не впевнений, тому змовчав. У грі треба говорити багато й активно.
- Не просто озвучувати думки, а проектувати версії. Приміром, гравцям потрібно знайти відповідь серед назв команд футболістів. Ми не знаємо, який точно клуб потрібен, але точно знаємо, що десь там повинна бути відповідь. Для цього треба, не думаючи про те, як це пов’язано з питанням, переліковувати футбольні клуби. Річ у тім, що якийсь із гравців твоєї команди, може почути слово «Ліверпуль» і зрозуміти, що це не лише назва команди, а й назва міста, де раніше виступав гурт «Бітлз». Тобто ця людина знає про музичний гурт, але не знає про існування футбольної команди.
- Неможна грубо критикувати інші версії. Якщо розумієте, що гравець говорить неправильно, то краще сказати щось типу: «це не підходить по країні, по року тощо», а не: «це дурня». У вас на роздуми й вибір правильного варіанту є лише хвилина й деструктивна критика – це зайві слова, які демотивують людину говорити далі.
- Інколи міняти площину. Приміром, у нашій команді є хімік, а в питанні звучить «таблиця Менделєєва» і це його «вишибає». Адже це начебто входить у його професійну площину і він починає «дуже глибоко копати», а відповідь майже елементарна, адже питання не розраховані на професійних хіміків. Або ти почув знайомого автора і в голові: «я знаю-знаю-знаю, але не можу згадати» і саме через таке «знання» ти не можеш переключитися в іншу площину.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
