Черкаська міська рада вже практично розібралася із облігаціями на 60 мільйонів гривень, які випустили для проведення ремонту доріг. У кінці минулого року мерія взяла кредитні кошти для термомодернізації трьох шкіл. Окрім того міськрада виступає гарантом у “ризикових” валютних кредитах двох комунальних підприємств міста.
Видання “ІнфоМІСТ” звернулося до директора департаменту фінансової політики Наталії Джуган, щоб з’ясувати, які кредити місто мало протягом останніх 5 років. З ким уже вдалося розрахуватися, а кому і скільки лишилися винні Черкаси, читайте в матеріалі нашого видання.
Облігації внутрішньої місцевої позики 2011 року
Кількість облігацій – 60 тисяч штук
Номінальна вартість облігації – 1000 гривень
Дата погашення облігацій – 18-20 серпня 2016 року
Процентна ставка – 14 % річних
Андерайтер – ПАТ акціонерний банк “Укргазбанк”
Мета – проведення реконструкції міських доріг
У 2011 році Черкаська міська рада випустила облігації місцевої позики на суму 60 мільйонів гривень під 14 % річних. Ці кошти мали піти на сім доріг, реконструкція яких розпочалася у 2012 році. Йдеться про вулиці Ільїна, Благовісна, Хрещатик, Смілянська, Чорновола, Одеська та Грушевського (колишня Котовського). Ще на початку лютого ми писали про те, що тривало не лише виконання фінансових зобов’язань, а і сам капремонт. Адже за чотири роки жодна з доріг не була здана в експлуатацію.
12 лютого Черкаська міська рада ухвалила рішення “Про достроковий викуп облігацій внутрішньої місцевої позики”. 18 лютого у власника облігацій “Укргазбанку” було викуплено всі 60 тисяч облігацій із загальним обсягом платежу 60 мільйонів гривень.
– Ці кошти ми брали на реконструкцію міських доріг із застосуванням щебенево-мастичного асфальтобетону. Але залишок коштів не був використаний до кінця. Тому було ухвалено рішення про погашення боргу. На сьогодні ми їх викупили і погасили. Також сплатили майже 37,6 мільйонів відсотків, – розповідає Наталія Джуган.
Оскільки погашення боргу відбулося достроково, економія коштів по загальному фонду міського бюджету, передбачених на виплату відсоткового доходу за облігаціями, становить понад 4 мільйони гривень. Нині на розгляд міської ради винесено проект рішення “Про анулювання викуплених облігацій внутрішньої місцевої позики міста Черкаси серії “В”. Це останній крок з погашення боргу і скасування реєстрації випуску облігацій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску облігацій.
Кредитні кошти з НЕФКО 2015 року
15 грудня 2015 року між Черкаською міською радою та Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО) укладено кредитний договір.
Обсяг запозичення – 9 мільйонів 120 тисяч гривень
Термін кредиту – 5 років
Відсоткова ставка – 5 % річних
Сплата відсотків та основної суми боргу – щоквартальними платежами протягом 2016-2020 років
Мета – проведення термомодернізації трьох шкіл міста: гімназії №9, ЗОШ №21 та №26
Нагадаємо, ще у вересні минулого року ця компанія розпочала енергоаудит у 33 школах міста, аби визначити джерела нераціональних втрат тепла. Тоді керівник групи консультантів “Sweco” Гуннар Барк повідомив, що серед цілей їхнього проекту – збереження енергоресурсу, заощадження коштів, покращення клімату в самих приміщеннях шкіл, а ще – скорочення викидів вуглекислого газу.
Їхніми фінансовими партнерами є міжнародна північна екологічна фінансова корпорація (NEFKO), яка інвестує в проекти, спрямовпні на зниження вуглекислого газу й використання енергоресурсів. Консультанти “Sweco” розповіли, що їхні фахівці підрахували вартість різних заходів із енергоефективності, які можна було б запровадити в черкаських школах. Серед таких заходів – заміна вікон і дверей, утеплення дахів і фасадів будівель, промивання й балансування систем опалення, а ще – заміна ламп освітлення й кухонного обладнання для приготуванню їжі.
– Сьогодні ми кредитні кошти, відповідно до кредитного договору, уклали з корпорацією НЕФКО. Узяли в кредит 9,12 мільйонів під 3 % річних на проведення термоізоляції трьох міських шкіл. Йдеться про міську гімназію №9, 21-шу та 26-ту школи. Але зараз продовжується робота над уточненням технічних завдань. Тому по цьому кредиту ми ніяких рухів ще не здійснили: транші не отримано, фінансування з міського бюджету не здійснювалось, – коментує Наталя Джуган.
Кредити комунальних підприємств
Міська рада виступила гарантом при отриманні кредитів двома комунальними підприємствами Черкас. Йдеться про КПТМ “Черкаситеплокомуненерго” та КП “Черкасиводоканал”.
Кредит для КПТМ “Черкаситеплокомуненерго”
Обсяг запозичення -11 мільйонів 200 тисяч євро
Термін погашення кредиту – до 26 вересня 2027 року
Відсоткова ставка – плаваюча від 6 % річних
Мета – модернізація системи теплопостачання міста з метою теплозбереження
– Міська рада виступала гарантом при отриманні кредитних ресурсів КП “Черкаситеплокомуненерго” на 11 мільйонів 200 тисяч євро у Європейському банку реконструкції та розвитку. Відсоткова ставка становить від 6 % погашення боргу щороку. На сьогодні залишок непогашеного боргу – майже 9 мільйонів 400 тисяч гривень, – розповідає Джуган.
Цього року потрібно сплатити 782 тисячі євро тіла кредиту та 567 тисяч євро – обслуговування кредиту.
– У минулому році ми провели реструктиризацію кредиту. У бюджеті цього року передбачаємо кошти на обслуговування гарантійного випадку. Тому, якщо підприєство саме невзмозі буде погасити ці зобов’язання, кошти на вимогу банку сплатять з міського бюджету, а підприємство відшкодує їх згодом, – коментує ситуацію директор департаменту фінансової політики.
Вона розповідає, що брати кредити у валюті – це великий ризик. Так, у минулому році через зростання курсу валют, КП “Черкаситеплокомуненерго” своєчасно не погасило кредит. Через це депутати міськради звернулися до Міністерства фінансів України з проханням ухвалити Постанову стосовно реструктуризації боргу по кредитній угоді. У кінці липня минулого року комунальне підприємство підписало угоду про реструктиризацію боргу з Європейським банком реконструкції та розвитку.
За угодою термін погашення кредиту збільшено на 5 років, а строк пільгового користування – на 2 роки.
– Реструктиризація боргу – це відтермінування погашення і тіла кредиту, і ставки на кілька років. Підприємство у 2015-му не змогло заплатити кредит, і ми змушені були піти на підвищення ставки майже вдвічі. Відповідно, відсоток був збільшений удвічі. У результаті додаткове навантаження стновить близько 2 млн євро, – коментує Наталія Джуган.
Кошти, які КП “Черкаситеплокомуненерго” отримало від банку, майже всі використали за призначенням. Підприємство провело цілий комплекс робіт, які зекономлять споживання газу і забезпечать заходи з модернізації електропостачання з метою економії, каже директор КП “Черкаситеплокомуненерго” Микола Кушнір.
– За кошти Європейського банку реконструкції та розвитку наше підприємство провело реконструкції 4 котелень. Були встановлені газові котли з коефіціентом корисної дії не менше 96 %, нові мережеві насоси з високим ККД і частотними перетворювачами. У цих котельнях встановлені автоматизовані хімводочистки, які покращили якість мережевої води в котельнях і сучасні засоби деерації. Встановлено комплекс споруд, які забезпечують роботу котла на біопаливі. Це дало можливість зменшити споживання природного газу, – каже очільник КП.
Також замінено 34 кілометри трубопроводів на мережах. Встановлені сучасні труби, термін експлуатації яких не менше 30 років. Це зменшило втрати тепла з нормативних 13% до 3%.
За словами очільника КП, прокладку тепломереж підприємство робило власними силами для того, щоб замінити максимальну кількість мереж. Встановлено 3 когенераційні установки. Це електростанції, що виробляють одночасно електричну й теплову енергію.
– Встановлено 109 ІТП в 103 житлових будинках. Це сучасні теплопункти, в комплект яких входять лічильники теплової енергії, гідравлічний регулятор, електронні регулятори подачі тепла на будинок, сучасні підігрівачі для подачі гарячого водопостачання. Це дозволило за рахунок ефективного регулювання зекономити по факту 2015 року 18 % теплової енергії на цих будинках. Економію отримали й мешканці, – говорить Кушнір. – Економічний ефект від впровадження цих заходів у 2015 році досягає 22 мільйонів гривень для підприємства. Мешканці будинків, у яких встановлені ІТП, зекономили 6 мільйонів гривень. Тобто йдеться про 28 мільйонів гривень економії щороку.
Також директор “Черкаситеплокомуненерго” розповів, чому у 2014-2015 роках підприємство не змогло платити за кредит.
– У 2014-му не було інвестиційної складової в тарифі для сплати кредитних коштів. А у 2015 році інвестскладова з’явилася тільки з 1 травня, але завершився опалювальний сезон, тому ми фактично отримали кошти лише за листопад-грудень. Цю суму ми остаточно зібрали тільки у січні і її недостатньо було для повного погашення, тим паче була прострочка за два роки, – розповідає Кушнір.
Тоді з банком підписали додаткову угоду, згідно якої було надано пільговий період на сплату кредиту за 2014-2015: гасили тільки відсотки, а тіло – ні. Прогнозували повністю розрахуватись із кредитом у 2022 році, а нині цей термін продовжили до 2027 року. Це дало змогу зменшити фінансове навантаження на поточні роки по сплаті тіла кредиту.
Також очільник підприємства вважає, що не можна говорити про “2 мільйони додаткового навантаження” та заперечує підрахунки Наталії Джуган.
– Не зовсім коректна ця цифра. Коли спочатку підписували кредитну угоду, то маржа становила 3,75 % + Euribor – 4,5 %. Загальний відсоток сягав 8,25 %. Зараз нова кредитна угода. Маржа підняли до 6 %, бо на цих умовах сьогодні ЄБРР з усіма підписує договори, атим паче кредитний рейтинг нашої держави упав. Але на сьогодні Euribor складає 0,1 %. Тобто, я б сказав, що сплата відсотків за користування кредитом у сумі нині більш сприятлива, ніж була у попередній угоді, – коментує Микола Кушнір.
– Проблеми зі сплатою – у курсовій різниці. Коли брали кредит , то курс був 1 до 10. А зараз – 1 до 30 і вина у цьому лежить на державі. Якби курс був стабільним, то достатньо було б економічного ефекту у 28 мільйонів гривень, щоб сплатити зобов’язання перед банком. Для прикладу у 2013-му ми платили до 15 мільйонів, а зараз до 40-ка. Тому нині всі руки умивають, ніби це вина нашого підприємства. Ми ж зробили те, що в Україні нікому не вдалося і для населення зокрема. Просто не встигає за нами українська законодавча база і певні регулятори, – продовжує директор КП.
Цього року у березні підприємство вже сплатило першу суму погашення кредиту. Для цього скористалися грошима, які вдалося зібрати у минулому році та обіговами коштами підприємства. Як буде далі – не відомо, адже Нацрегулятор ухвалив підприємству тариф із нульовою рентабельністю (із 1 січня прибрали інвестиційну складову). Це мотивують тим, що кредит надавався під місцеві гарантії, а не під державні.
Кредит для КП “Черкасиводоканал”
Обсяг запозичення -10 мільйонів 880 тисяч 50 доларів США
Термін погашення кредиту – до 15 жовтня 2025 року
Відсоткова ставка – 0,54 % річних
Мета – здійснення модернізації водопровідних та каналізаційних насосних станцій з впровадженням автоматизованої системи управління і енергозберігаючих технологій
– Комунальне підприємство “Черкасиводоканал” брало кредит у Міжнародному банку реконструкції і розвитку в 2013 році. На сьогодні не погашено майже 8,4 мільйона доларів. Цього року необхідно сплатити 836,9 тисяч доларів тіла кредиту і 45,7 тисяч доларів – відсотків, – розповідає Наталя Джуган.
Загалом залишок непогашеного кредиту станом на 1 квітня складає 8 мільйонів 362 тисячу доларів. Натомість з 2013 року сплатили лише 2,5 мільйони тіла кредиту та 157 тисяч доларів за обслуговування.
Як розповів директор КП “Черкасиводоканал” Сергій Овчаренко, у грудні 2009 року підприємство підписало трьохсторонній Договір про субкредитування з Міністерством фінансів України та Міністерством з питань житлово-комунального господарства України на реалізацію проекту "Розвиток міської інфраструктури".
– Сума позики складала 10,88 мільйонів доларів США, – розповідає Овчаренко. – Кошти реалізовано практично повністю. У ході реалізації інвестиційного проекту загалом модернізовано 12 насосних станцій підприємства, а саме – 9 каналізаційних та 3 водопровідних.
За його словами, основними напрямками інвестування стали:
-заміна насосних агрегатів;
-влаштування автоматизованої системи управління із встановленням перетворювачів частоти на насосних агрегатах і пристроїв плавного пуску.
– встановлення приладів обліку стічних вод;
– встановлення ультразвукових рівнемірів;
– заміна лічильників електроенергії.
– заміна труб обв’язки насосних агрегатів та запірної арматури.
– Завдяки проведеним модернізаціям вдалось досягнути таких результатів, як зменшення обсягів споживання електроенергії в середньому на 35% або 1,9 млн. кВт/год на рік. Також зменшилися витрати на оплату праці за рахунок скорочення 9 посад машиністів каналізаційних насосних станцій. Також вдалося досягнути покращення гідравлічного режиму системи водовідведення та надійності експлуатації технологічного обладнання, – розповідає директор “Черкасиводоканалу”.
Поки кошти для погашення боргу підприємство знаходить. Однак Овчаренко розповідає, що у жовтні минулого року у КП було недостатньо обігових коштів, щоб заплатити кредит. Тому “Черкасиводоканал” використав державну субвенцію, адже держава заборгувала їм 63 мільйони гривень.
Сьогодні КП уклало другий договір субкредиту на реалізацію проекту "Розвиток міської інфраструктури – 2", сума якого складе 12,3 мільйонів доларів США. Визначено основні напрямки інвестування (субпроекти):
– реконструкція головних каналізаційних колекторів по вул. Чигиринській та по вул. Гоголя;
– будівництво очисних споруд промивних вод на Дніпровській водоочисній станції;
– технічне переоснащення автоматизованої системи управління технологічними процесами (АСУТП) з використанням SCADA.
– Наразі тендерна документація по перших двох субпроектах знаходиться на розгляді та затвердженні у Світового банку, – розповів Овчаренко. Однак розповідає, що проблеми із коштами для погашення кредиту іноді виникають. Наприклад, у жовтні минулого року у підприємства було недостатньо обігових коштів, щоб заплатити кредит. Тому “Черкасиводоканал” використав державну субвенцію, адже держава заборгувала КП 63 мільйони гривень.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
