Енергійний та повний ентузіазму. Наймолодший сільський голова нашої області вже рік очолює Подільське, що на Золотоніщині. Що вдалося зробити на посаді та які плани Артема Кухаренко розповів "Новій Добі".
− Як виникла ідея взяти участь у виборах і спробувати стати сільським головою?
− Коли займався організаційною роботою в селі, був спортивним інструктором. Спочатку жартома, а потім і всерйоз односельці почали радити подати свою кандидатуру на посаду сільського голову. Я відчув, що у мене є бажання й вистачить сил спробувати себе в ролі очільника села. Хоча було й страшно. Але зараз не шкодую, що колись ризикнув. Боявся, що за мене ніхто не проголосує, натомість люди дали шанс реалізувати наші плани та ідеї.
− Що вдалося здійснити за рік?
− За рік роботи сільським головою я зробив такий висновок: коли нема досвіду, але є велика жага до змін, без помилок не обійтися, але навчитися чомусь самотужки можна лише на власних помилках. Яким би ти не був креативним, талановитим, але без команди, підтримки громади нічого не зробиш. Треба власним прикладом показувати людям, що можна щось змінювати на краще самим у своєму селі. Якщо хочеш, щоб у селі навели лад, то поки ти не станеш поряд із людьми прибирати, нічого не буде. До кожного має бути індивідуальний підхід. Як на мене, то про все, що робиться в селі, його голова повинен знати й байдужим ні до чого не можна залишатися. До виборів я підготував програму на період моєї 5-річної роботи, де чітко окреслені головні проблеми, які маю намір виконати разом з односельцями. Коли її робив, то ще не дуже розумів, звідки беруться кошти в бюджеті. В усе поступово доводиться вникати, в цьому мені допомагають мої досвідчені колеги – Марія Григорівна і Тетяна Василівна, без яких би було дуже важко. За рік роботи зробив висновок, що всі важливі питання потрібно вирішувати лише разом із громадою. Збирати сходки, збори – і нехай люди голосують, висловлюються за те чи інше рішення. Тому що поспішні рішення призводять до скандалів і конфліктів, в чому впевнився вже на власному досвіді. Голова сільської ради – організатор, який повинен зібрати людей і прийти до одного рішення. Найбільшими проблемами мені здавалися розбиті дороги, відсутність освітлення, наявність приміщень, які перебувають в аварійному стані. Але в селі є набагато глобальніші проблеми, наприклад, відсутність робочих місць, небажання працювати, алкоголізм. Декілька разів за рік роботи влаштовував семінари «Уроки тверезості», але люди не звичні до такого, тому ставляться з насторогою. А щодо доріг, ми їх полатали, як могли. Замовили бетон і самі заливали ямки по селу. Також освітили центр та центральну вулицю, згодом планується ще підключити кілька вулиць. Загалом сподіваюся, що проблему з освітленням вирішимо років за два. У моїй програмі одним із пунктів було побудувати капличку. У селі є озеро, біля нього – невелика паркова зона, там заклали камінь і освятили місце.
− В умовах реформи з децентралізації як жителі ставляться до об’єднання?
− У нас були громадські обговорення щодо реформи децентралізації. Громада негативно ставиться до об’єднання. І якщо до нас дійде цей процес, то добровільно люди на це не підуть. Крім того, наше село за жодних обставин не буде адміністративним центром майбутньої громади. Але, незважаючи ні на що, я робитиму все, щоб Подільське розвивалося й процвітало.
− Якщо на роботі виникає складна ситуація, до кого йдете за порадою?
− Щойно починав працювати, часто радився з Тетяною Іванівною Гончаренко – колишнім директором нашої школи. Вона для мене – взірець керівника, який уміє тримати колектив. По ходу роботи більше почав прислухатися до своїх колег – секретаря і бухгалтера, часто звертаюся до них за порадами, адже вони мають значний досвід роботи. Постійно раджуся зі своїм батьком. Прислухаюся до думки односельчан, питаю і формую колективну думку. Звісно, що всім водночас хорошим не будеш, але пробувати шукати золоту середину потрібно.
− Артеме, розкажіть про Вашу участь у шоу «Х-Фактор»?
- Ще коли мені було 16-17, популярною була «Фабрика зірок». Ми були з другом в Одесі, а там якраз проходив кастинг на це шоу. Я запропонував йому поїхати на кастинг, але не вийшло. З того часу сказав собі, що обов’язково маю спробувати себе в якомусь талан-шоу. Кілька разів подавав свої анкети на «Х-Фактор», але тоді я був нецікавим для режисерів персонажем. А от коли вже став сільським головою, зацікавив організаторів шоу. Я потрапив на шоу, виступив. Але дуже прикро, що тоді мене підвело здоров’я й пісня для журі виявилася непопулярною. Планую наступного року повторити виступ, якщо, звісно, з голосом буде все впорядку, щоб спробувати розкрити свої голосові задатки.
Довідка
Артем Кухаренко народився в селі Подільському Золотоніського району. Після закінчення сільської школи вступив до Золотоніського професійного ліцею на спеціальність «бухгалтер-обліковець, оператор комп’ютерного набору». Під час навчання брав участь у Малій академії наук з історичного краєзнавства і зайняв третє місце в Черкаській області. Тоді хлопець познайомився з директором Навчально-наукового інституту історії та філософії ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, який пробудив бажання стати викладачем історії. Тому по закінченню навчання в ліцеї вступив до вишу. Прийшовши в університет, продовжував розвивати вокальне мистецтво й почав співати в ансамблі «Віват». Артем Кухаренко говорить, що без пісні не уявляє себе, саме вокальне мистецтво надає сили й наснаги. Але, крім навчання у ЧНУ, він весь час займався громадською діяльністю у селі Подільському, виконував обов’язки спортивного інструктора, організовував сільських хлопців брати участь у районних змаганнях. Також Артем встигав навчатися й працювати викладачем у Золотоніському ліцеї.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
