20-річний Денис Куліков із Майданецького, що на Тальнівщині, мав отримати землю як учасник АТО. Однак гарантоване законом право у його родини забрали. Хлопець мав підписати документи, але не встиг – загинув на війні з росією. Нині родичі не можуть добитися цієї землі хоч у пам'ять про рідну людину. Все через те, що комусь ця земля «потрібніша». І не просто комусь, а депутату від скандальної ОПЗЖ.
Скористався законним правом
29 березня у Тальнівській територіальній громаді відбулася церемонія прощання із захисником України – старшим сержантом Куліковим Денисом Дмитровичем.
Хлопець народився 7 жовтня 2001 року. Майже одразу після закінчення школи вступив до лав Збройних сил України: розпочав військову службу за контрактом в окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Поряд із проходженням військової служби навчався у Тальнівському будівельно-економічному коледжі фахового коледжу Уманського національного університету садівництва, мріяв здобути професію техніка-будівельника.
Загинув під час повномасштабної війни у 2022-му, 14 березня, під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Мощун, що на Київщині. Поховали Героя у селі Майданецьке.
Ще при житті хлопець хотів скористатися свої правом отримати земельну ділянку як АТОвець для ведення особистого селянського господарства. Кілька разів усно відмовляли, і, зрештою, рішенням сесії міськради від 21 грудня 2021 року її таки виділили. На той час Денис служив за контрактом.
«По сьогоднішній день міська рада так і не повідомила та не надіслала прийняте рішення на адресу реєстрації проживання Дениса. Він дізнався про нього випадково, з телефонної розмови з головою земельної комісії Тальнівської міської ради Миколою Гурбичем на початку лютого 2022 року і розповів про це мамі», – йдеться у зверненні сестри Дениса Єлизавети Кулікової на адресу міського голови, секретаря міськради та депутатів.
При житті Денис рішення на руки не отримав, тому не міг оформити все належним чином. Попри усні домовленості, що при можливості він усе оформить, після його загибелі міська рада раптом вирішила, що тепер ця земельна ділянка площею 1,8325 гектара «вільна» і вирішила її передати в користування (за законами воєнного часу – в оренду на 11 місяців 28 днів) депутату міської ради від “ОПЖЗ” Михайлу Глийовому, власнику фермерського господарства «Джерело-Г».
Земля для своїх
Мова йде про земельну ділянку за межами населеного пункту у селі Лісове. У непоганому, як кажуть місцеві, місці. Колись, розповідають, це була земля фермера, відповідно, належним чином оброблялася. Після зміни форми власності її роздавали, як це нерідко буває, «своїм». «Проскочив» у цьому списку і АТОвець.
Згідно з рішенням міської ради, йому було надано дозвіл «на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою передачі у приватну власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності міськради, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення».
Денис міг користуватися цією землею. Але він загинув. Був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. 12 липня нагороду отримала його мама. Тоді військовий комісар зауважував, що це була перша така нагорода в громаді з початку повномасштабної війни.
А от місцева влада «віддячила» йому зовсім інакше: рішенням сесії від 28 липня вирішила віддати цю землю депутату. Депутату, який свого часу зайшов від забороненої нині партії ОПЗЖ. І який, як відомо серед місцевих, із команди місцевого підприємця Володимира Мовчана, який давно має вплив на міського голову і, вочевидь, на депутатів, які приймають такі рішення.
До слова, до того як місцева рада прийняла рішення про виділення Денису земельної ділянки, на його клопотання тричі надходили усні відмови. Потім йому телефонували і питали, чи він погодиться підписати договір на оренду цієї земельної ділянки з Мовчаном. У громаді кажуть, що таким шляхом виділяли не одну земельну ділянку. Денис погодився, але підписати нічого не встиг. Як і отримати оригінал рішення. Документ ні йому, ні його мамі на руки не видавали.
Нині рідна сестра хлопця звертається до міської влади з проханням щодо відведення цієї земельної ділянки у її власність. Мама з такою заявою звернутися не може, бо використала своє право на отримання землі при розпаюванні колгоспу.
Тальнівським депутатам достатньо було б елементарної політичної волі та людяності, щоб піти назустріч, внести зміни до свого ж рішення і передати землю родичам загиблого земляка. Однак, вочевидь, місцеві обранці вирішили, що депутату від «славнозвісної» ОПЗЖ із команди одіозного підприємця вона потрібніша. Політика і кумівство важливіші за війну?
Сергій Зубатов
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
Ссуки! “Своїх нє бросаем…”