Операція «евакуація», або як насправді повертали черкащан додому з-за кордону

28 березня 2020, 20:02

Тиждень перемовин із послами і консулами, пошук рейсів і квитків, ночівля в аеропортах і зіпсовані нерви. Це лише незначна частина того, що довелося пережити черкащанам, щоб сісти на літак до України. На домашньому карантині вони розповіли свої історії "Громадському. Черкаси".

Черкащани розповідають, що всі турботи вони взяли на власні плечі, аби повернутися додому. Часу та підказок, як і що робити, майже не було - лише комунікації з такими ж розгубленими людьми, як і вони самі.

За словами черкащан, "евакуація" зводилася до самостійного пошуку способу, як дістатися додому, та самостійному придбанню квитків.

Звістка про закриття авіапростору застала Олену Литвинову на Балі. За планом черкащанка мала повернутися в Україну 23-го березня, а евакуюватися потрібно було до 17-го. На руках у жінки – квитки у зворотній бік: Денпасар – Дубай – Київ. Але рейс з Дубая до Києва скасовують.

Олена (справа) з бізнес-партнеркою Богданою у літаку до Києва

- Зв’язок із посольством тримали щодня, читаючи новини у спеціально створеному телеграм-чаті "BaliToUkraine". У такому ж становищі, як ми, купа народу – у когось квитки на більш ранні дати, у когось на більш пізні. Хтось повертається через Сінгапур, хтось – через Доху. У когось ще плюс по одному стикуванню в Європі. І всі ми дружно не розуміємо, що ж робити, - розповідає черкащанка.

Гучне слово «евакуація» та запевнення, що «ніхто не буде кинутий» вселяли надію в жінку, але час ішов, а нічого не відбувалося. Посольство запропонувало заповнити форму на повернення – заповнили. У чаті з’явилася табличка з даними авіарейсів – заповнили. З’явилася система «ДРУГ» – внесли дані й туди.

- Почалися розмови про організацію якихось спецрейсів для повернення додому, але час іде, а спецрейсів як не було, так і немає. Хвилювалися, що пропадуть наші квитки Денпасар-Дубай на 23 березня і нам залишиться тільки вичікувати на острові закінчення всього цього, - згадує Олена Литвинова.

21-го березня у чаті з'являється повідомлення, що SkyUp відкрила продаж квитків з Дубая на 24 березня по 269 баксів. Олена придбала квитки, видихнула, але прийшла нова інформація – в Еміратах не садять на літак, якщо стикування у Дубаї більше 24-х годин, навіть якщо на руках квитки і до Дубая, і з нього. А в черкащанки – 30 годин.

- Тут змінити ми вже нічого не в силах, тому збираємось і йдемо на реєстрацію вночі 23-го. Хвилин 20 сперечань, дзвінків, перевірок, питань, як довго ми сидітимемо в Дубаї. Нас суворо попереджають, що не можна виходити в місто з транзитної зони, і ми нарешті на паспортному контролі, - згадує жінка.

Ніч черкащани провели у напівпорожньому дубайському аеропорту. На таблі було видно інформацію лише про скасовані рейси. Лист жінки отримали від авіакомпанії про зміни в рейсі, але мова йшла тільки про затримку. Вилетіли Олена з бізнес-партнеркою о 17:00 замість 12:30, але для них це було дрібницею.

"Нам усім відмовили у проведенні тестів на коронавірус"

Михайло Косяков з дружиною Анастасією планували об’їхати частину Південної Америки. За три тижні вони збиралися подивитися Бразилію, Аргентину, Парагвай, Уругвай, Чилі та побувати в місті Ушуайя на Вогняній землі. Карантин їх застав на пів дорозі – в Аргентині. 

Михайло до евакуації

Додому поверталися за таким маршрутом: Ріо-де-Жанейро – Сан Паоло – Мадрид – Київ. Подружжя теж летіло за свій рахунок. Тільки два квитки на евакуаційний літак з Мадрида обійшлися у 470 євро. Черкащанин теж говорить, що їм пощастило повернутися, бо були фінанси і наполегливість, щоб вибити і докупити квитки. Але, крім самого порядку «евакуації», його хвилює те, що Україна не була готова приймати літаки із пасажирами, які можуть бути потенційними носіями вірусу.

- У Ріо і Сан Паоло найбільше вживали заходів, щоб запобігти поширенню вірусу: регулярно прибирали та обробляли всі поверхні, з якими люди найчастіше контактують. Це – перила, кнопки і дверні ручки. Крім цього всього, постійно оголошували про запобіжні заходи. І головне, що кожні 20 метрів на стінах були ємності з антисептиками, - розповідає Михайло Косяков.

Мадрид. Антисептиків немає, але немає і людей. З терміналу, на якому знаходилося подружжя, відлітало тільки три рейси, відстань між людьми метрів по десять. В автобуси, які курсують між терміналами, пускали по 20 людей. Постійні оголошення по гучномовному зв’язку, інформаційні наклейки та постери, де тільки можливо, про запобіжні заходи.

- Прилітаємо до Києва. На борт піднімається медичний працівник, вимірює всім температуру і говорить, що всім охочим в терміналі Б проведуть експрес-тест на наявність вірусу. Цій новині ми дуже зраділи, але рано. Потім нас всіх випустили і посадили в один автобус. Всіх пасажирів, а це близько 180 осіб – в один автобус. А як же рекомендації МОЗ щодо безпечної дистанції? Шансів заразитися саме в такому автобусі найбільше.

Михайло розповідає, що в терміналі був просто хаос. Прикордонники роздавали «пам’ятки» про самоізоляцію, які всі підписали - без них не можна пройти паспортний контроль. Ніхто в терміналі не дотримувався дистанції. Не було ручок для заповнення документів і українці, які повернулися з-за кордону, просто передавали їх одне одному. У туалетах не було навіть мила, не те, що антисептиків.

- І найголовніше – нам всім відмовили в проведенні тестів на covid-19. Аргументували це тим, що якщо немає симптомів, то і не потрібно його робити, а, по-друге, ми повернулися з європейської країни і нічого хвилюватися. МОЗ у пам’ятці виокремлює такі країни: Китай, Таїланд, Іран, Південна Корея і окремі регіони Італії (Ломбардія, П’ємонт і Венето) і все. Решта – інші провінції Італії, Іспанія, Німеччина і Франція – не є приводом для перевірки? - обурюється черкасець.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору