«Мерський кульбіт», – Андрій Романенко

15 жовтня 2020, 18:03

Як Анатолій Бондаренко в травні вимагав саджати за кнопкодавство та «Велюр», а зараз спокійно йде на вибори з кнопкодавом-рекордсменом та відвідувачем «Велюру» Антоном Яценко, який до того ж і голосував за «диктаторські закони».

«Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти» - цьому вислову вже декілька тисяч років, а він і досі залишається одним з найкращих способів дізнатись, що дійсно представляє собою людина. Мер Черкас Анатолій Бондаренко довгий час уникав відкритих союзів з дискредитованими людьми, але в цьому році «зашквар» таки трапився. У серпні цього року Бондаренко вперше з’явився на публіці з нардепом Антоном Яценко, заявивши про політичний альянс з ним у рамках партії «За майбутнє».

Останню, з огляду на фінансування олігархами на чолі з Ігорем Коломойським, в народі вже влучно прозвали «За майбах».
На презентації Яценко, як куратор партії в Черкаській області, дуже часто повторював одне й те ж слово, ніби намагаючись переконати недовірливих черкащан, що це відбувається насправді. «Ми реальні люди, які реально працюють, і за нами — реальні добрі справи», - так реально розповів на прес-конференції реальний Антон Яценко. І реальність ця досить сумна, якщо не сказати більше, але наш «стратег» Анатолій Бондаренко, здається, нею цілком задоволений.

Наприкінці вересня, щоб ніхто не сумнівався, Бондаренко разом з Яценко знявся в рекламному ролику, де, позуючи на камеру, з героїчним виразом обличчя пообіцяв «розбудувати Черкащину», а Яценко насилу вимовив новий креативний лозунг: «Робили, робимо і будемо робити».
Щоб зрозуміти, що саме має на увазі новий «смотрящий» за Черкащиною від нової партії «розбудовників», треба заглянути в його біографію та згадати, наприклад, що про Яценка писали десять років тому.
«В минулому, Яценко - відомий хрещений батько корупційної схеми з Тендерною палатою. Останні ж роки він крутиться навколо податкової та Міністерства економіки, при чому зміна влади не заважає йому завжди залишатися на плаву та впроваджувати різні схеми у держустановах», - так охарактеризувала Яценко на початку сумнозвісного президентства Віктора Януковича відома журналістка та в майбутньому нардеп Тетяна Чорновіл.

«Короля тендерної мафії» Антона Яценка ЗМІ пов'язували з організацією корупційних схем, через які держпідприємства були змушені купувати «інформаційні послуги» у приватних структур, пов’язаних з цим нардепом. Це коштувало держбюджету мільярди гривень», - це вже цитата з розслідування «Української правди» 2015 року.
Більш докладно про ці схеми пише загальновідоме видання «Лівий берег», створене Інститутом Горшеніна:
«Народний депутат України Антон Яценко відомий широкому загалу як «хрещений батько» «тендерної мафії». Тобто як розробник і творець масштабної корупційної схеми, через яку тендерні закупівлі в Україні стали наскрізь кримінальним процесом. При цьому бюджет держави щороку втрачав мільярди гривень.

Саме Яценко був автором законодавчих ініціатив під загальною назвою «тендерна палата». Які, зокрема, зобов'язували державні підприємства купувати якісь «інформаційні послуги» в рамках проведених тендерних закупівель виключно в структурах Яценко. Насправді, «інформаційні послуги» були фікцією: наприклад, кілька листків паперу, на яких були надруковані цитати з Закону «Про державні закупівлі», обходилися державним підприємствам до 4% від вартості закупівлі.
Ці кошти за «інформаційні послуги» перераховувалися на рахунки ряду фірм, зареєстрованих на підставних осіб з близького оточення Яценко. Потім ці фінансові «струмочки» акумулювалися на рахунку компанії «Роял Фінанс» (створена в 2007 році) в «Брокбізнесбанку».
«Брокбізнесбанк» Антон Яценко вибрав невипадково: відомо, що глава Державної Податкової Адміністрації за часів прем'єрства Юлії Тимошенко і одночасно власник "Брокбізнесбанку" Сергій Буряк разом з Яценком планували пограбувати платників податків.

Механізм афери той же, що і при створенні Тендерної палати: намічалося впровадження при ДПА приватних фірм «прокладок», на які всі підприємці України повинні були платити гроші за можливість відправити до податкової звітності в електронному вигляді. За той час, що Сергій Буряк керував податковою, а Яценко крутив тендерні схеми, на рахунку компанії «Роял фінанс» в «Брокбізнесбанку» було перераховано 2,2 млрд. грн».
Як же вдавалося весь цей час Антону Яценко залишатись на плаву? Для того, щоб знайти відповідь, можна дослідити хронологію його переходів з однієї політичної сили до іншої.
У 2007 році він був обраний народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко з 79 номером у списку, як член партії ВО “Батьківщина”. У 2011 році, після приходу до влади Януковича та переходу «Батьківщини» в опозицію, він зі спокійним серцем кинув своїх соратників та перейшов до фракції Партії регіонів, та ще й став членом ПР. Згодом на позачергових виборах у 2012 році Яценко був обраний до Верховної Ради від Партії регіонів вже як член партії Януковича.

16 січня 2014 року Антон Яценко проголосував за «диктаторські закони» - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу слова і мали мету придушити Євромайдан. А 21 лютого 2014 року, коли, злякавшись Революції Гідності, Янукович втік до Росії, Яценко зорієнтувався та миттєво вийшов з фракції Партії регіонів, після чого приєднався до групи «Економічний розвиток». Вона була створена такими ж як він біглими «регіоналами» на чолі з екс-фаворитом Януковича Віталієм Хомутинніком, якого називали неофіційним куратором податкових схем. У тому ж році Яценко обрався в Раду вже як самовисуванець, але в парламенті увійшов до групи «Партія «Відродження» Хомутинніка та інших екс-регіоналів. У минулому році Яценко також пройшов до Ради як безпартійний самовисуванець, проте вступив в парламенті вже в іншу групу - «За майбутнє», яка трансформувалась в партію в цьому році напередодні місцевих виборів. Головним фінансистом «За майбутнє» називають олігарха Ігоря Коломойського.
Ще цікаві факти - у 2018 році Яценко став рекордсменом серед депутатів-кнопкодавів у Верховній Раді. Як свідчить моніторинг громадського руху «Чесно», він 97 (!) разів попався на голосуванні за іншу людину - більше, ніж будь-хто в парламенті. А в цьому році його зафіксували журналісти програми «Бігус Інфо» біля скандального ресторану «Велюр» у Києві, відкритого у розпал карантину. і тут можна згадати «принципову» промову мера Черкас Анатолія Бондаренка, адресовану ним президенту Володимиру Зеленському в травні цього року. «Я думав, що ви будете садити за кнопкодавство, будете садити своїх соратників за «Велюр», - сміливо заявляв тоді Анатолій Бондаренко. Тепер же кнопкодав-рекордсмен та відвідувач «Велюру» Яценко височіє над чомусь забувшим про свої «принципи» мером Бондаренком - очевидно, прекрасно розуміючи, що саме і для кого Бондаренко буде робити в разі повторного обрання мером.

Громадський активіст Андрій Романенко

Коментарі

Ольга сказав:

Дуже вчасна статя. Яценко не тільки кнопкодавить, він був одним із найбільших прогульників засідань ВР. А Бондаренку потрібна в команді така “вимуштрована”, сильна та авторитетна у певних кругах людина, яка пройшла доволі довгу дорогу у Раді. Людина, яка не постраждала за часів Майдану, у той час, як члени Партії Регіонів розбіглися, як…із корабля, хтось зачаївся, а хтось взагалі втік за бугор. Що цікаво, мер тягне у депутати й свою дружину – на кожному кроці розставлені її портрети.Смішно. А що ж вона може дати нашому місту? А нічого! Дивно, що свого брата не моніторить. А так – “все в сім”ю!”))

Вгору