З бджолами українці пов’язані віками, – черкаський пасічник Юрій Гуслій

30 березня 2018, 19:56

Юрій Гуслій — пасічник з 42-річним стажем, патріот своєї справи. Нині директор невеличкого пасічного виробничо-інноваційного кооперативу „ПАВІК“, який сам і заснував 8 років тому. Займається він виробництвом необхідного пасічникам інвентарю та обладнання. Та попри порівняно невеликий вік, продукцію Юрія Гуслія знають як в Україні, так і за кордоном, пише газета "7 днів".

Бджолярство — це суто наше!

Популярний серед бджолярів всього світу ніж так і називається „ніж Гуслія“. Юрій Михайлович має кілька запатентованих в Україні та за кордоном розробок. Його підприємство, наприклад, першим в Україні почало виготовляти безпечний та ергономічний інвентар з електропідігрівом. Раціоналізатор не зупиняється та наполегливо продовжує вигадувати такий інструментарій та технології, які мають полегшити роботу бджолярам.

— Ми активно вийшли на зовнішні ринки. Наші інструменти знають не лише в Україні, а ще, як мінімум, у 20 країнах, — усміхається Юрій Гуслій. — Нам є що показати і чим пишатись. Активно відвідуємо усі спеціалізовані міжнародні виставки, які проводяться в Європі та країнах СНД. А ще ми тісно співпрацюємо з земляками, які розкидані по всьому світу… аж до Австралії.

Юрій Гуслій не втомлюється не лише створювати щось нове, керувати підприємством, а ще й популяризувати тему бджолярства. Це є його особлива місія.

— Вчені дослідили, що вартість продуктів, отриманих в результаті запилення бджолами, у  10-12 разів перевищує вартість продуктів бджільництва, — пояснює фахівець. — Співіснування бджіл та людей триває мільйони років та продовжує розвиватись і в наші дні. Тому ми маємо зберегти все, що маємо і досвід, який накопичили за віки наші пращури.

Наразі Юрій Гуслій має 50 вуликів на своїй пасіці.

— Я тримаю своє порівняно невеличке бджолине господарство для тонусу та задоволення потреб родини, — розповідає Юрій Михайлович. — Треба постійно бути «в темі». Я слідкую за новинами, адже зараз усе блискавично змінюється: і клімат, і відповідно методи утримування бджіл. Також змін зазнають технології. Тож намагаюсь бути в курсі новацій. Усі свої розробки перевіряю на практиці, щоб чітко розуміти, що слід запроваджувати негайно, а що зачекає свого часу.

Бізнес, який несе позитив

Бджільництво в уяві Юрія Гуслія — не стільки бізнес, як спосіб життя. Він переконаний — українцям сам Бог велів займатися бджільництвом. Бо живемо ми серед дивовижної краси природи. Тож, зв’язок з нею та всім, що її населяє, у нашого народу — на генетичному рівні.

— Мої спостереження доводять, що українці досить швидко вчаться цій справі. Коли я запрошую до себе молодих людей, які цікавляться бджільництвом, то чітко визначаю, зокрема й по вогнику в очах, з кого вийде толк. З більшою половиною новачків точно можна працювати та вкладати в них знання, — розповідає Юрій Гуслій. — Аби галузь розвивалась надалі, вкрай важливо передавати досвід молодим. Аби стати професіоналом, потрібні роки наполегливої праці та сильна мотивація. А вона полягає в фінансовій незалежності не в останню чергу. Це дуже приємний бонус. Однак, нам самим вигідно, щоб пасічники працювали з вигодою для себе. Таким чином вони допоможуть розвивати і наше підприємство. Це все взаємопов’язані речі. Пасічники не платять прямих податків, але по суті допомагають розвивати суміжні галузі, які виготовляють для них інвентар. І які оподатковуються. Таким чином, бджільництво є гарним стимулом для вітчизняного виробництва загалом.

Український мед має стати брендом

Україна - аграрна країна. І тут нам і „карти в руки“! Особливо, коли йдеться про виробництво екологічної продукції. А по експорту меду Україна перша в Європі. Ми входимо до трійки світових лідерів з виробництва меду. До того ж український мед якісніший та „чистіший“ за вироблений в інших країнах. І українські бджолярі готові дотримуватись стандартів ЕС. Втім, велика прикрість полягає в тому, що нині наш мед розбавляють медом європейського виробництва та реалізують під маркою Made in Europe. І це ми маємо виправити!

— Мета „ ПАВІК“ — створити впізнаваний на ринку збуту український бренд, вийти на ринок супутніх товарів на основі меду та продуктів діяльності бджіл. Ми маємо також завдання повернути бджільництву й внутрішнього покупця, якого вже частково втратили через низьку платоспроможність, — переконаний Юрій Гуслій.

Українська „фішка“

Саме так. Виробництво ягід та садівництво завжди було нашою «фішкою». Малина, смородина, полуниця, зокрема, з Черкащини, користуються неабияким попитом за кордоном. Ось Юрій Гуслій і подумав, а чому б не скористатися властивостями меду ширше. Зокрема, як неперевершеним природнім консервантом? І розробив технологію, яка дозволяє зберегти в ягодах і фруктах більше корисних речовин, ніж це дають методи термообробки чи заморожування. Цінні компоненти меду, якими є природні цукри, мінерали, ферменти, у такому законсервованому комплексі мають колосальний ефект.

Використовуючи метод Юрія Гуслія можна, зокрема, отримувати вітамінізований мед-нектар, який є чудовою альтернативою синтетичним напоям зі штучними барвниками та ароматизаторами. За цією ж методикою — отримувати мед з витяжкою трутневого гематогену.

— Для методу медового консервування годиться абсолютно все, що росте на грядці, — запевняє мій співрозмовник. — Є надія, що цей напрямок розвиватиметься. Тож асортимент меду з різними наповнювачами можна значно розширити… аж до 300 різних найменувань! І це має всі підстави стати нашим українським брендом!

Спілувалася Тетяна Балякіна.

Вгору