сьогодні
Loading...

12:27

Як вибратись із пастки домашнього насилля: черкащанка поділилась власним досвідом

42_main

Сьогодні Ольга Самогулова – успішний викладач і щаслива мама двох хлопчиків. Про інцидент насилля над нею нині згадує без особливих емоцій і по-філософськи. А тоді ж, на 5-ому курсі навчання, дівчина сам на сам зіштовхнулася з насиллям та зневагою. Як вдалося побороти себе, свої почуття й почати життя спочатку, інформує «Нова Доба».

Познайомилася з Валерієм у Білій Церкві під час відвідин брата. Дзвінки, розмови – і поступово друг перетворився на коханого, який запропонував перебратися до нього жити. Заради спільного життя Ольга, яка тоді була студенткою 5-го курсу університету ім. Богдана Хмельницького, перевелася за індивідуальний план навчання, переїхала до Білої Церкви й знайшла там роботу. Валерій же роботу знайти не міг. Так ці відносини затягнули довкола шиї Ольги зашморг на кілька років. Побиття, приниження і безробіття – це все, що Валерій зміг організувати для своєї коханої на той час.

1479991991_geroyinya_olga
– Гроші заробляла я сама. І при цьому мені вдавалося їздити на сесію й продовжувати навчання. Мій тодішній коханий влаштуватися на роботу не міг: чи його ображали, чи не розуміли, чи надто складний графік, – розповідає Ольга. – Мої батьки були проти цих відносин, і вперше в житті я тоді з ними посварилися.

Кілька місяців було все добре, однак згодом Валерій почав випивати. На фоні безробіття, невдоволення та ревнощів вживання алкоголю стало систематичним. Спочатку – вдома і пиво, потім – із друзями вже міцні напої. Ольга незчулася, як це трапилося, але після кількох місяців такого захоплення чоловіком оковитою він підняв на неї руку. Спантеличена вчинком коханого, вона ухвалила рішення поїхати від нього.

– Але на ранок я почула від чоловіка слова вибачення, що, мовляв, «випив, не подумав і більше так не буду». Тому залишилася. Тоді б мені зрозуміти, що це лише початок, – розмірковує пані Ольга. – Після першого випадку в нього почалася «манія переслідування». Де б я не була, що б не робила, Валерій постійно мені телефонував, кричав, звинувачував у зраді й погрожував. Безпідставні ревнощі та нецензурні висловлювання – все тривало півроку після першого удару.

Водночас упродовж цих півроку Валерій знущався й фізично: міг ударити, штовхнути, затягнути в холодний душ. Схема повторювалася: після випадку насилля Валерій клявся, що більше так не чинитиме, а якщо Ольга від нього піде, то він вкоротить собі віку.

Рушійною силою, що дала початок вирішенню ситуації, став викидень. Ольга завагітніла від Валерія. Як пояснили лікарі, викидень стався внаслідок сильного нервового збудження.
– Фактично до цього руку доклав Валерій. Він мене переслідував, принижував, розбивав телефони і при цьому не заробляв гроші, – неохоче зізнається Ольга. – Тож я для себе остаточно вирішила, що так тривати далі не може. І, поїхавши на останню випускову сесію, спланувала покинути чоловіка. Але потрібно було завершити всі робочі питання у Білій Церкві, тому я мала з’явитися на роботі. Там він мене теж знайшов і побив. І знову погрожував вкоротити собі віку. Я зателефонувала батькові, тоді ж Валерій злякався й утік. Потім повернулася на спільну квартиру, зібрала свої речі, хоча дорогоцінності так і лишилися у чоловіка. І поїхала від нього.

Ольга переживала ситуацію дуже довго і складно. Жінка замкнулася в собі, хоча і зверталася по психологічну допомогу в організацію «Від серця до серця». Допомогла пережити ситуацію робота – Ольга влаштувалася працювати у Черкаський медичний коледж.

– А потім я зустріла свого вже теперішнього чоловіка. Це було на хрестинах, ми разом були хрещеними батьками. Він знає, що в мене був складний період, але подробиць я не розповідала. Та й навіщо? У нас наразі двоє прекрасних дітей, я дуже люблю свою роботу. А цю життєву історію вирішила розповісти, щоб інші жінки не боялися вибиратися з подібного багна. Хочу, щоб жінки, які з таким зіткнулися, зрозуміли: це патологія, так не має бути. Потрібно насамперед любити себе й будувати своє життя так, як того хочеться.

Психологія жертви
Психологи наголошують, що насильство жінка може терпіти з кількох причин. Найперше – це модель поведінки сім’ї, які вона зростала.

– Якщо батько «любив» маму агресивно, тоді дівчинка, а в подальшому – доросла жінка, мама, сприймає агресивне ставлення до себе як прояв уваги й любові. Абсурдно, але це факт, – коментує психолог і тренер Вікторія Дорошенко. – Також серед причин насильницького ставлення до жінки можуть бути невпевненість у собі, низька самооцінка й високий відсоток самокритики. Якщо жінка сама себе не любить і не цінує, то її рідні й близькі люди будуть віддзеркалювати цей стан і, відповідно, ставитимуться до неї так само. Про це говорять чи не всі психологи світу. Однак насильство у стосунках між чоловіком та жінкою найчастіше відбувається тоді, коли хтось із пари є залежним. Так, якщо чоловік випиває, то жінка стає спів залежною, адже любить його більше, ніж себе. У такій ситуації жінка стає провокатором для чоловіка, оскільки любов змушує до постійного контролю, читання лекцій, мовляв, скільки можна пити тощо. А на чоловіка це все діє як подразник – таке собі антилікування. Схема дії подразника проста: випив – жінка вчинила скандал – чоловік відреагував бійкою.

Водночас, як зазначає психолог, насильницька (говоримо і про моральний тиск, і про фізичний) поведінка і такі ж стосунки властиві також людям, які виконують роль жертви, рятівника чи переслідувача. Це так званий «Трикутник Карпмана».

– Агресія викликає агресію, – говорить Вікторія Дорошенко. – Тому першим пунктом в алгоритмі порятунку хоча б від морального насильства буде «не провокувати». У будь-якій ситуації можна змовчати, а якщо неможливо мовчати, то потрібно щось роботи. Бо щоб змінити своє життя, треба для цього щось робити. Знайти в собі сили, силу волі, відкинути зашкарубле переконання «Терпітиму заради сім’ї» і замислитися про майбутнє.

Психологія поведінки і жертви, і насильника має спільний знаменник – нестача любові в дитинстві. І наслідками вашого терпіння можуть бути хвороби вже ваших дітей, оскільки таку ж модель поведінки вони бачать, поки зростають. Поки мама з татом свариться, дитина не отримує потрібної кількості уваги й любові.

Як зауважує психолог, алгоритм рятування від насильства наступний: ставлення до нас ми формуємо в нашій голові. Страх – це перша емоція, з якою варто впоратися. Якщо самій тяжко, необхідно звернутися до спеціалістів – організацій, що займаються допомогою жінкам, які потерпають від домашнього насильства. Також у побідному «алгоритмі» чільне місце має займати пробачення себе і тих, хто ображає.

  
Коментарі - 0

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*


*

* Модератор має право без попередження та додаткових пояснень видаляти коментарі, які не відповідають ПРАВИЛАМ сайту.

КАЖУТЬ ЩО...
Олег
Олег
Заправку під Золотоношею пограбували особи з символікою громадської організації, – прокуратура (фото)
СОЦ. МЕРЕЖІ
Читайте нас на Facebook

AVTOsale.ua-всі пропозиції з продажу авто Вашого міста.
Слідкуйте за свіжими новинами в Україні на UKR.NET
Афіша всіх фільмів в кіно на KINOafisha.ua.
Погоду в Черкасах на тиждень дивись на Sinoptik.ua.