Повернувшись із наймасштабнішого всесвітнього конкурсу краси World Miss University, який проходив у Китаї, найкрасивіша студентка України, черкащанка Анна Соколова відкрила «Про все» таємниці закулісного життя красунь, поділилася, чим довелося пожертвувати заради конкурсу, та розповіла, які стосунки у неї склалися з представницею Росії.
Досьє "Про все":
Анна Соколова
Вік: 19 років
Освіта: студентка Східноєвропейського університету економіки і менеджменту; спеціальність - документознавство та інформаційна діяльність
Параметри: 85-63-91
Вага: 57 кг
Улюблена страва: піца
Хоббі: моделінг, східні танці
Мрія: поїхати до Мілану
"Якби я була чаклункою, то зварила б зілля доброти".
У Китаї нас зустрічали чоловіки з квітами
У Китаї ми були протягом двох тижнів. За цей час побували у Пекіні, Шанхаї та Сямині. Зустрічали красунь з різних країн світу чоловіки із квітами. Це була приємна несподіванка. Перший тиждень був дуже виснажливий. Ми спали по 3 години, продовжували свій сон в автобусі, витрачали на це заняття і вільний час. Спочатку нас лякала їжа , вона була дуже дивна. Це абсолютно не те, що подають у наших китайських ресторанах. Наприклад, курка в солодкому соусі - так, звучить смачно, але насправді то було огидно: солодка картопля, якісь черв’яки... Ми з дівчатами навіть влаштували гру. Стіл, на якому стояли ці страви, крутився. Ми клали біля себе ложку і кожен по черзі розкручував стіл - на яку страву вказувала ложка, ту собі і брали. Адже було байдуже, що із запропонованих «делікатесів» куштувати.
У Шанхаї ж нам пощастило більше - там нас дуже смачно годували, був швецький стіл, і страв було величезне розмаїття. А оскільки виходу у купальниках не було, то дівчата ловили кайф від їжі.
Завдяки конкурсу здійснилася моя мрія – я побачила Велику китайську стіну. А в Сямині ми побували на чайній плантації, де кожна конкурсантка посадила своє дерево. Там нам розповіли, що місцеві жителі можуть не поїсти рису, але якщо вони за день не вип’ють чаю, то не виживуть.
Спекотна гаїтянка та комунікабельна росіянка
У готелі ми жили по двоє. Спершу моєю сусідкою по кімнаті була дівчина з Лівану, потім з Гаїті, проте найкомфортніше мені було жити з конкурсанткою з Вірменії. Ми одразу знайшли спільну мову і потоваришували.
На фото праворуч представниця Вірменії
З дівчиною з Гаїті жити було спекотно. Вона не звикла до такої низької температури повітря, тому у номері постійно вмикала кондиціонер на позначку «+30», одягала теплу куртку, вкривалася ковдрою і лягала спати. Для мене це було незвично, адже у нас в номері було дуже спекотно і душно, але гаїтянка постійно мерзла. Деякі дівчата з теплих країн, взагалі не взяли із собою тепле взуття. Вони ходили по вулицях у шльопанцях, у той час як ми були у сапогах.
Друга дівчина зправа стоїть у шльопанцях, вдягнутих на панчохи
З росіянкою у нас склалися нормальні стосунки, ми чудово спілкувалися. Над нами всі жартували: і організатори, і конкурсантки. Запитували, як ми так ходимо разом. Вона говорила, що переживала, як складуться наші стосунки. Ми розуміли, що проблеми між нашими країнам є, але це не впливало на наше спілкування, ми не акцентували на цьому уваги.
Витівки підступних красунь
Відкритих конфліктів під час конкурсу не було. Були дівчата, яких недолюблювали. Наприклад, була конкурсантка (її країну я не буду озвучувати), яка одного вечора написала 20-ом дівчатам: «Ти гідна перемоги, ти найкраща».
А на 3-й день у нас був форум, під час якого ми кілька годин говорили про допомогу, повагу. На першій перерві я пішла до вбиральні, зачинилася у кабінці, а от вже відчинити її не змогла, зламався замок. Коли я почала кричати «Хелп, хелп мі», щоб дівчата мені допомогли і відчинили, ніхто не відреагував. Хоча там було кілька конкурсанток, які чули мої прохання. Лише згодом підійшла одна дівчина і допомогла мені. Як виявилось, така ж ситуація трапилася і з дівчиною з Вірменії. Тому під час форуму ми розповіли про «подвійні стандарти» дівчат, які при всіх розповідають про взаємодопомогу, а в кулуарах навіть не протягнуть руки.
Красуні на сцені втрачали свідомість та спідниці, а переможниця залишилася без корони
Було кілька випадків, коли дівчата втрачали свідомість, одна дівчина задихалася, їм викликали швидку. Організатори казали нам жартома: «До фіналу - не хворіти». Під час виходів були і смішні випадки. Наприклад, у дівчини з Коста-Ріки, яка була одягнена у національний костюм, на сцені впала спідниця і вона залишилася на кілька секунд у тілесних трусиках. Але найбільше мене здивувало, що у переможниці конкурсу після фіналу організатори забрали корону.
Зправа красуня з Коста-Ріки
Я знаю, чого мені не вистачило для перемоги
Щоб перемогти, мені не вистачило досвіду. Дівчата, які потрапили у 15-ку кращих, були дорослішими та досвідченішими. Я взагалі не знала, що таке міжнародний конкурс, мені ніхто не розповідав, як потрібно там себе поводити. Наприклад, деякі конкурсантки приїхали з 20-ма сукнями, вони змінювали їх навіть кілька разів на день. Звісно, у мене завжди були зачіска, макіяж, але я не очікувала, що буде все так, начебто кожного дня я виходжу як на фінал.
Я ніколи не намагалася бути дуже стрункою
Підготовка до участі у "Студміс Україна 2015" далася мені важко, потрібно було поєднувати підготовку до сесії та до конкурсу. Довелося пожертвувати своїм часом, багато відвідувати спортзал, обмежити себе у їжі: забути про солодке та майонезні салати, які я дуже люблю, адже був вихід у купальниках. Я ніколи не намагалася бути дуже стрункою, мені не подобаються занадто худорляві дівчата, еталон жіночої фігури не повинен обмежуватися параметрами 90-60-90.
Підготовка ж до World Miss University була дещо іншою, мені потрібно було вразити журі своїм талантом, тому я вчила східний танок, підбирала сукні на виходи, робила відеовізитівку про себе, займалася англійською мовою.
Після конкурсу моє життя не змінилося. Я буду продовжувати модельну діяльність.
П’ять вражень від Китаю
1. Шанхай - надзвичайно красиве місто, особливо вночі. 2. Дивна їжа. 3. Неприємна мова. 4. Незнання багатьма китайцями англійської мови. Країна позиціонує себе однією з найрозвинутіших, а в аеропортах працівники не знають англійської… Мене це здивувало. 5. Пекін дуже нагадує Київ: такі ж вулички, такі ж будівлі.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
