Уманчанин виготовив для мотоблоку автоматичну картоплеса­джалку

07 квітня 2014, 14:16

У магазинах сільськогосподарської техніки пропонують навісне обладнання для мото­блоків. Деякі власники майструють їх самотужки. Вінничанин 56-річний Володимир Харков виготовив плуга, інформує Gazeta.ua.

— Маю ділянку в селі, — каже Володимир Іванович. — Обсаджена кущами і деревами, трактор не заїде. Як був молодший, перекопував лопатою. Недавно купив мотоблока. З другом зробили плуга. Основну частину, відвал, вирізали із труби діаметром 50 сантиметрів. Висота 30 сантиметрів, ширина — 45, товщина металу — не менше 5 міліметрів. З цієї ж труби вирізали леміш — робочу частину плуга. Прикріпили до відвала болтами, щоб легше знімати і гострити. Усе відшліфували, краї лемеша наклепали. Чим він гостріший, тим легше оре. Плуг прикрутили на зварений із залізних швелерів каркас.

З часом майстер удосконалив реманент. Зробив кріплення регульованим, щоб можна було змінювати глибину занурення в землю.

— Добре служать старі кінні плуги, — запевняє власник мотоблока Денис Северченко із села Бурдюг Кельменецького району Буковини. — Я сім років таким орю. У нього великий довгий відвал. Усі сусідам городи переробляю, задоволені.

Він виготовив для мотоблоку причіп.

— Узяв дві старі рами від "емтешників" (триколісний мотоцикл "Днепр МТ-10". — "ГПУ"), зварив докупи. Колісні осі переварив, щоб у різні боки були. До них приварив каркас із профільної труби перерізом 6 на 4 сантиметри, вивів дишель. На каркас наварив стійки, поставив борти, зробив із дощок сидіння. Причіп вийшов дуже крепкий. Тільки мотоциклетні колеса слабкуваті, більше 800 кіло нагрузиш — можуть полопати. Якби автомобільні, то більше тонни витримають.

33-річний Олександр Іванов з міста Умань на Черкащині виготовив для мотоблоку автоматичну картоплеса­джалку.

— Усе робив методом експериментів, — каже. — Щось десь чув, щось десь бачив, в основному — пробував. Перший сезон посадив картоплю, за зиму виправив недоліки. На другий сезон знову вилізли якісь боки. 2008-го в мене був отлічний апарат. Заводські картоплеса­джалки невиправдано дорогі, непрактичні.

Майстер пояснює, як виготовляв пристрій:

— Спочатку зробив раму. На неї прикріпив бункер на півтора-два відра картоплі. Картоплинки з нього забирає вертикальний ліфт із чашечками діаметрами 5–7 сантиметрів. Того приводить у рух ланцюгова передача з ведучим колесом. З ліфта картопля падає у трубку-сівник, з якої потрапляє у розгорнуту землю. Загортач пригортає її.

Окрім картоплесаджалки, господар зробив для мотоблоку гілкоріз.

— Гілки товщиною до 5 сантиметрів трощить без проблем, — запевняє. — Зараз працюю над дровоколом.

4 картоплини висаджує у ґрунт картоплесаджалка Олександра Іванова за один оберт ведучого колеса мотоблоку діаметром 45 см.

8 сантиметрів становить діаметр зірки, яку кріплять на ліфт картоплесаджалки.

16 сантиметрів дорівнює діаметр ведучої зірки, яку кріплять на колесо мотоблоку.

35 сантиметрів становить відстань між посадженими картоплинами у рядку.

Вгору