У Каневі руйнується музей Шевченка на Чернечій горі (фото, відео)

30 листопада 2017, 13:26

Минуло лише 7 років після дорогої реставрації будівлі, а вона знову потребує ремонту. Виставкові зали закрили – там грибок, місцями штукатурка обсипалася до цегли, - у музеї не зробили гідроізоляцію. Недбалу роботу будівельників видно і ззовні  - плитка навколо могили Кобзаря вкрита тріщинами. Музейники намагалися достукатися до чиновників. Та всі ці роки ті твердять, що на порятунок музею грошей немає, повідомляють Факти.ICTV.

У реконструкцію цього музею вклали 96 мільйонів гривень. Робітники так поспішали завершити ремонт до двохсотріччя Шевченка, що вже за півтора року ці стіни вкрив грибок та пліснява. Через вологу будівля просто посипалась.

Вологий, запліснявілий, з «важким» повітрям. По всьому периметру споруди - грибок і тріщини. Стіна місцями відпадає. В такому стані виставкова зала Музею Кобзаря на Чернечій горі у Каневі.

- Через добу, якщо тут картина висить, картину поведе так, що потім ви її ніколи не розрівняєте, - говорить заступник директора з наукової роботи Світлана Брижицька.

Схожа ситуація і в бібліотеці. В таких умовах дуже важко працювати. Люди намагаються самотужки рятувати музей, але грибок намертво в'ївся в стіни приміщення.

Під час реконструкції сім років тому приміщення музею розширили, зробили ліфт, три виставкові зали, вбиральні, гардероб, фондові приміщення. Нині проблема - в гідроізоляції.

- Вона не зроблена із самого початку. Все почне руйнуватися. Якщо зараз штукатурка, то потім цегла почне випадати. Метал іржавіє, потім несущу властивість втратить, балка обвалиться. Це – руйнування. Необхідно негайно робити гідроізоляцію, особливо зовнішню, - наголошує головний інженер-гідроенергетик Анатолій Гонтар.

Недбалу роботу будівельників видно і зовні. Плитка навколо могили Кобзаря вкрита тріщинами, відшаровується. І ситуація з кожним роком дедалі гірша. Реконструкція будівлі тривала з 2003 до 2010 року. Через затримку фінансування роботи йшли повільно. Незадовго до фінішу проект взагалі змінили. Сама якість виконаних робіт - під великим сумнівом, каже керівник заповідника. Але всі намагання достукатись до чиновників за всі ці роки так і лишились в площині відписок - немає грошей.

- На жаль, поки що реакції якоїсь не було. Якщо це роботи, які не вимагають великих капіталовкладень, ми усуваємо всі недоречності своїми силами. Але такі роботи, як гідроізоляція, - це однозначно не ті роботи, які заповідник може зробити своїми силами, - зазначає  генеральний директор Шевченківського національного заповідника Мар'ян Піняк.

Сюди, на святе для українців місце щороку звідусіль приїздить до ста тисяч відвідувачів. Біля могили Шевченка пафосні фрази люблять говорити можновладці, але далі слів і покладання вінків, справа, як не прикро, не йде.

Микола сказав:

А як не бачиш того лиха,
То скрізь здається любо, тихо,
І на Україні добро.
Меж горами старий Дніпро,
Неначе в молоці дитина,
Красується, любується
На всю Україну.
А понад ним зеленіють
Широкії села,
А у селах у веселих
І люде веселі.
Воно б, може, так і сталось,
Якби не осталось
Сліду панського в Украйні.

Вгору