Ідея створення у Каневі музею трипільського мистецтва з'явилася не вчора, проте активно взялися за її реалізацію лише нещодавно. Зокрема, розпочала підготовчі роботи з його створення група канівських активістів, на чолі із місцевим краєзнавцем Анатолієм Петропавловським. Про майбутній музей, його концепцію та особливості наповнення пише "Kanos".
Про археологічні цінності Канівщини
- Наш регіон має надзвичайно важливе значення, адже із Канівщини почалася Русь – поляни, Рось, руси. Це безпосередній центр Київської держави. Через кожні 5-10 км по всій Канівщині є трипільські поселення, як правило, невеличкі – по 3-4 га. Хоча є один виняток – у районі Таганчі, там, де колись була зона, років 20 назад було виявлене трипільське поселення, розміром гектарів 200. Знахідку виявили тоді, коли оглядали місце, щоб побудувати нову вулицю. Поселення лежить глибоко, тому його не шурфували, не досліджували й інформація про нього, наскільки я пам’ятаю, ніде не опублікована.
Дослідники туди потрапили після дощу і було видно, як із землі проглядаються десятки трипільських жител. По цьому поселенню можна було ходити як по місту. Це єдине трипільське місто у Канівському районі. На території міста трипільські поселення були виявлені на горі Московка, на вулиці Гагаріна, Пушкіна, на Новоселиці, зокрема й безпосередньо на тому місці, де стоїть бронепотяг, у районі Сільгосптехніки, у Яблунівському лісі поблизу Королівської криниці (інформація стосовно нього ніде не опублікована).
В районі Бобриці сиплеться у водосховище трипільське поселення, яке ніхто не досліджував, хоча воно було виявлене ще у 1945-ому році Тетяною Пассек. Там я роками збираю на березі фрагменти трипільської кераміки, - розповідає науковець.
Про трипільське мистецтво
- У трипільській кераміці можна знайти відображення всіх явищ природи та навколишнього середовища: ось поля, дощі, дерево життя, там сонечко, хрест. Інколи підіймаю черепок, а там собака чи коза намальована. Дуже рідко у Трипіллі зустрічається фігурки ведмедів. Ось цю мені хтось із друзів подарував – тут мордочка рідна і частина ноги, все решта – відновлене. Це також була іграшка-брязкальце.
Саме за цими черепками та малюнками на кераміці криється мистецтво. Це мистецтво фактично найперше в історії України. Конкретно цим об’єктам орієнтовно 5 тисяч років. Ці всі фрагменти мають мистецьку цінність. Мистецтво – це культура, а культура – це те, без чого Україна не може існувати. Мистецтво Трипілля органічно стало українським мистецтвом – вишиті рушники, глиняний посуд, вишиванки.
- Мистецтво у українців під ногами, у цих черепках. І це все можна відтворити та показати, але це майже нікого не цікавить. Я розумію, що війна, що нестача коштів, що начебто реформи, але без культури нічого не буде. Із землі можна дістати ці речі і показати дітям та правнукам, адже не всі стали «бидлом» в часи радянської влади та з початку гноблення Росією українці, - ділиться враженнями Анатолій Петропавловський.
Про концепцію майбутнього музею
- Перший зал – археологія: фрагменти кераміки, знаряддя праці. Ці експозиції є майже по всіх музеях України, це не дивина. Але інші зали будуть прикрашені збільшеними зображеннями фрагментів трипільських мотивів, картинами у кольорі.
На жаль, у Канівському районі можна знайти лише фрагменти мистецтва пізнього Трипілля. Але у музеї ми плануємо представити малюнки з різних часів трипільської культури, починаючи від раннього Трипілля, яке було у Молдові. Це наше спільне мистецтво, це світогляд наших прапраукраїнців. Відтак, ми плануємо показати всю історію мистецтва Трипілля. Все це доповнити відреставрованими експонатами. Це те, що називається примітивне мистецтво, але це дуже красиво.
Паралельно ми плануємо зробити експозицію «Майдан і Війна»: про канівських хлопців, які захищали Україну, про тих, хто не повернувся, хто повернувся покаліченим і тих, хто зараз несе службу, - каже краєзнавець.
Про складнощі у створенні музею
- Коли створювався історичний музей, я їздив до Міністра культури, директора Інституту археології, академіків - всі хотіли мої експонати забрати, але не хотіли давати кошти на створення музею. Подібна ситуація повторилася і зараз.
З подачі директора Шевченківського національного заповідника народилася ідея створити у Канівському історичному музеї експозицію «Мистецтво Трипілля». Мене запросили для реалізації цього проекту, але ні міський, ні районний відділи культури, ні районну адміністрацію, ні заступника міністра культури Тамару Мазур ця ідея не зацікавила. Нам навіть не надійшла відповідь на письмове звернення до Міністра культура.
Випадкове знайомство із губернатором Юрієм Ткаченком привело до того, що він, вислухавши ідею про створення музею мистецтва Трипілля, запропонував – знайдіть приміщення і посприяю у виділенні коштів. Сума через певний час була озвучена. Приміщення, дякуючи міському голові Ігорю Ренькасу, теж знайшли. Питання у проекті та коштах на ремонт приміщення. Крім того, проблема полягає у переведенні обраного приміщення у комунальну власність.
Ставлення відділів культури шокує. Нам хочеться працювати над цим проектом, адже є багато людей, яким це цікаво. Я пам’ятаю, як представили перші експозиції в Історичному музеї. Створення такого музею, аналога якому немає у всій Україні, значно підвищить туристичну привабливість міста.
Ми не хочемо ні з ким воювати, ми хочемо створити музей. І особисто я маю лише надію на підтримку губернатора, очільника обласного управління культури та міського голови, які зголосилися посприяти у реалізації цього проекту, - сподівається пан Анатолій.
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram
