У Черкасах популяризували професійно-технічну освіту

12 квітня 2018, 18:37

Учора в в приміщенні Черкаської міської ради відбулася публічна консультація щодо проблем і шляхів розвитку професійно-технічної освіти на Черкащині. Основна проблема профтехосвіти - відсутність належного регулювання бюджетних відносин між місцевими громадами та державною владою на законодавчому рівні зауважив під час заходу координатор ГО "Центр UA" в Черкаській області Сергій Пасічник. На переконання учасників кошти мають іти за людиною, а отже, держава має формувати перелік і кількість фахівців загальнодержавного значення і фінансувати саме таку кількість, регіон – спеціалістів для регіонального рівня, а громада – відповідно свого рівня. Запорука успіху - це популяризація професійно-технічної освіти, належна оплата праці на ринку та підвищення якості освітніх послуг, які надають ПТНЗ Черкащини.

Останні роки в державі готували фахівців з вищою освітою без перспективи майбутнього їх працевлаштування при наявній потребі в економіці кваліфікованих спеціалістів робочих професій.  Як результат - на підприємствах області від 10% до 37% працівників мають пенсійний вік, а потреба в кваліфікованих робітниках навіть при високій заробітній платі не забезпечується.

Окремий аспект – трудова міграція. За офіційними даними Держстату, ситуація наче й не така погана - у 2016 році з України емігрувало 6,5 тис. осіб (у попередні роки кількість коливалася в діапазоні 14–22 тис.). В той же час, якщо в 2010 році кількість населення в державі становила 45,95 мільйони осіб, то у 2017 - впала до 42,47 мільйонів. Це якраз і є показником реальної міграції з України. А ще ж є сезонна міграція, коли щороку за кордон на роботу виїжджає приблизно 3, 5 мільйони громадян.

Головні причини цього:

- неврегульованість поточного фінансування ПТНЗ з державного та місцевого бюджетів, як результат незавершеної децентралізаційної реформи;

- відсутня або невчасна реакція ПТНЗ на актуальні потреби ринку праці, як наслідок - масова трудова міграція;

- недостатній рівень автономії в управлінні закладами профтехосвіти, як результат незавершеної освітньої реформи.

Найбільшою проблемою, на думку заступниці директора департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради Марини Бакланової, є неврегульованість на законодавчому рівні організації роботи профтехосвіти.

- Протягом останніх 25 років матеріально-технічна база навчальних закладів не оновлювалась. Місто й наразі не готове виділити на це кошти, — зазначила вона.

Начальник управління освіти і науки Черкаської ОДА Валерій Данилевський розповів, що держава вирішила самоусунутись від вирішення питання щодо виробничих кадрів. При здійсненні реформи децентралізації це питання було упущене та мало несистемний характер: фінансування профтехосвіти у 2016 році передане на обласний рівень, а ті профтехзаклади, які знаходяться в містах обласного підпорядкування, на рівень цих міст. Це призвело до того, що, наприклад, Канівське вище професійне училище, обсяг фінансування якого складає 9-10 млн грн на рік, отримало з канівського міського бюджету 400 тис. грн. За півроку училище було доведено до стану руйнації. Проблеми профтехзакладів були у Смілі, Ватутіному, Черкасах. Зараз система фінансування змінилася, але все одно залишилася неврегульованою.

Директор міського центру зайнятості Оксана Щербак розповіла, що наразі немає проблеми пошуку робочих місць для виробничих спеціальностей. Є проблема з працевлаштуванням службовців, а от вакансій на робітничі, інженерні, технічні спеціальності вистачає.

Своїм баченням ситуації та можливими шляхами виходу з ситуації поділилися також директори черкаських та городищенського ПТНЗ. Зокрема прозвучало кілька ключових проблемних тез:

- немає реального механізму відпрацювання випускниками бюджетної форми вкладених в них коштів – їм на старті  пропонують привабливіші умови за кордоном;

- зарегульована система сертифікації спеціальностей, коли маса часу і зусиль витрачається аби відкрити спеціальність, яка на той час вже може бути неактуальною;

- відсутність сучасного навчального обладнання та витратних матеріалів, що унеможливлює надавати актуальні викликам часу і ринку вміння і навички.

На думку освітян, держава має визначити вектор розвитку профтехосвіти найближчим часом, зокрема, взяти за основу проект Закону України про професійно-технічну освіту, що зареєстрований в Парламенті понад 3 роки, де визначені параметри, за якими вона має здійснюватися.

В той же час директор департаменту фінансової політики Черкаської міської ради Наталія Джуган відзначила, що є й інший аспект проблеми. Нерідко в ПТНЗ частина персоналу влаштована на адміністративних посадах і не має стосунку до навчального процесу. Як результат вартість навчання одного учня в Черкасах може сягати 38 000 гривень, а отже за розрахунками департаменту - виходить дешевше відправити його в іншу область і вивчити там.

Підбиваючи підсумки, учасники спробували визначити можливі шляхи вирішення проблеми галузі:

  1. Врегулювання бюджетних відносин між місцевими громадами та державною владою на законодавчому рівні. Кошти мають іти за людиною, а отже, держава має формувати перелік і кількість фахівців загальнодержавного значення і фінансувати саме таку кількість, регіон – спеціалістів для регіонального рівня, а громада – відповідно свого рівня. Все інше має бути на комерційних засадах.
  2. Популяризація професійно-технічної освіти, а паралельно - підвищення вимог для отримання вищої    освіти. Зокрема акцент інформаційної політики на створення позитивного іміджу спеціальностей виробничої сфери.
  3. Підвищення зарплат для виробничих професій до рівня не менше 2/3 окладу східноєвропейських країн, аби зробити від’їзд за кордон в пошуках роботи фінансово невигідним.
  4. Модернізація та автономія системи управління ПТНЗ. Перекладаючи відповідальність на адміністрації і муніципалітети надати їм більше самоврядування, особливо в сфері поточних питань.
  5. Актуалізація переліку спеціальностей, спрощення процедури сертифікації та скорочення терміну підготовки по тим спеціальностям, що не потребують тривалого теоретичного навчання.
Вгору