У Черкасах обговорили питання внесення трипільських пам’яток до культурної спадщини ЮНЕСКО»

19 лютого 2018, 18:54

На базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, 16 лютого відбувся круглий стіл «Кукутень-Трипілля: шлях до ЮНЕСКО». Робота розпочалася з вітання та вступного слова проректора із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Черкаського національного Сергія Корновенка.

Від імені міського голови учасників круглого столу привітав заступник міського голови Ігор Волошин, до речі випускник ННІ історії і філософії. Гостей зустрічали директор ННІ історії і філософії Наталя Земзюліна, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Анатолій Морозов та інші професори університету. Метою проведення круглого столу стало представлення пам’яток трипільської культури на номінацію пам’ятки всесвітньої культури пам’яток ЮНЕСКО.

Ще в 2015 році керівництво ЧНУ ініціювало створення національного заповідника «Трипільська культура». Цьогоріч в університеті розпочав роботу Центр дослідження трипільської культури. Триває підготовка до міжнародної конференції.

Директор Національного комітету ІКОМОС (Міжнародна рада з охорони пам’яток та історичних місць) Олена Сердюк виступила з доповіддю на тему: «Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні». Вона розповіла про процедуру представлення пам’яток на номінацію всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На прикладі українських пам’яток, узятих ЮНЕСКО під опіку, Олена Сердюк поінформувала про те, які проблеми потрібно вирішити на цьому шляху. Основна увага була приділена роботі над поданням у список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО трипільських пам’яток.

Начальник відділу охорони культурної спадщини та з питань релігії Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської ОДА Микола Суховий розповів про складнощі, які виникають при передачі земель сільськогосподарського призначення, де виявлені унікальні трипільські пам’ятки, на баланс Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» (с. Легедзине). Зазначивши однак, що відділу, який він очолює, вже вдалося багато зробити в цьому напрямку.

«Голова обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко всіляко підтримує внесення до списку ЮНЕСКО пам’яток трипільської культури», — запевнив Микола Суховий.

До обговорення долучилися науковці. Археолог Тетяна Нераденко розповіла про знахідки під час розкопок під її керівництвом на поселенні Молюхів Бугор, які свідчать про культурно-економічні зв’язки цього поселення з трипільцями. Професор Анатолій Морозов виступив із доповіддю про співвідношення скотарського та землеробського складників відтворювального господарства носіїв трипільської культури. Наталя Земзюліна розповіла про прадавні культури на теренах сучасної України та інноваційні підходи в їх дослідженні.

Про проведення конференції з трипільської тематики розповів директор центру дослідження трипільської культури Андрій Касян:

«Сьогоднішній захід — це важлива подія в контексті початку масштабної роботи. Зараз у процесі підготовка і публічна подача пам’яток трипільської культури до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На літню конференцію будуть запрошені учасники з інших країн, зокрема з Румунії та Молдови».

Своїми враженнями поділилася студентка 1-Р курсу Катерина Бондар:

«На мою думку, для нашої історії трипільська культура є дуже важливою складовою. Тому потрібно використовувати всі можливості, щоб зберегти цю пам'ять».

За словами ректора Черкаського національного університету Олександра Черевка, особливе значення в закладі надають вивченню історії рідного краю. Університет активно працює над популяризацією теми Трипілля і над дослідженням одного з найбільших первісних землеробських поселень у Європі. Студенти та викладачі вишу проводили розкопування трипільського поселення під час археологічної практики.

ЧНУ також ініціює внесення об’єктів трипільської культури до культурної спадщини ЮНЕСКО.

За повідомленням прес-служби ЧНУ ім. Б.Хмельницького.

Вгору