Треба не соромитися висувати вимоги авторам, – засновниця книжкового фестивалю

04 квітня 2017, 21:15

З 7 по 9 квітня у Черкаській обласній філармонії проходитиме перший у місті книжковий фестиваль. Детально про захід розповідає головний організатор Людмила Фіть, пише chernozem.info.

- Як виникла ідея організації у Черкасах книжкового фестивалю?

- Я є ініціатором громадської організації «Книжковий маестро». Вже протягом п’яти років ми привозимо у Черкаси письменників, редакторів, видавців, влаштовуючи людям зустрічі із ними. Відповідно повинен бути розвиток цієї справи, логічне продовження діяльності. Розумію, що ми з командою встигли змінитися внутрішньо. Раніше наче просили людей прийти на захід, запевняючи, що буде цікаво. Зараз же ми більш рішучі, даємо інформацію і кожен сам вирішує, чи варто йому приходити. Ми не благаємо і не випрошуємо увагу. І ось ця енергія та сила є своєрідним рушієм, яка притягує більше людей і відповідно треба розвиватися і не стояти на місці. А щодо фестивалю, то реалізувати цю ідею хотілося ще минулого року, але тоді ми не оцінили організаційні та фінансові масштаби подібного заходу та весь рівень відповідальності. Цього року вже більш-менш зрозуміли, що та як повинно бути, що ми хочемо та очікуємо, адже готувалися заздалегідь.

- Що ж буде із «Книжковим маестро»?

- Хотілося б, звичайно, фестиваль готувати впродовж всього року. Однак весь рік команда не буде і не зможе працювати тільки над ним, адже ми задіяні на волонтерських засадах. У першочергових планах провести перший фестиваль, далі зібратися командою, щоб узгодити план подальших дій. Проте розумію, що «Книжковий маестро» своєї діяльності не припинятиме, адже на травень уже заплановано три зустрічі із письменниками.

- Наступне питання зазвичай дуже болісне для організаторів подібних заходів – фінансування. Як у вас із цим справи?

- Наш захід проводиться під патронатом мера міста Черкаси, є й спонсори, які відгукнулися, але хотілося б більшої активності, адже на сьогодні вдалося покрити тільки найважливіші та найнагальніші потреби. Кожен з членів команди вкладає не тільки свої гроші, а й безліч свого часу, адже усі задіяні ще й на основних роботах. Я, скажімо, ще працюю у Черкаському національному університеті ім. Богдана Хмельницького. І вже три тижні не викладаю пари і мій основний напрям діяльності – це фестиваль.

- Як ви обирали видавництва, які братимуть участь? Чи важко їх було долучити до нової події?

- У нас у місті такий фестиваль проводиться вперше. Тож, звичайно, люди з деяким острахом ставляться до всього нового, але ми намагалися залучити усіх. Хотілося б, щоб взяло участь якомога більше видавництв, але, думаю, що це ми залишимо на подальші подібні події. Ми ж почали людей готувати до наших планів ще влітку. Протягом усіх фестивалів замовляли книжки і самі ставали та продавали їх. Це був колосальний досвід. До нас підходили, спілкувалися. І тепер представники видавництв кажуть, що розуміють, що фестиваль буде перший, неодмінно буде щось недопрацьовано, те, що у майбутньому покращимо, маючи вже певний досвід, але через позитивну динаміку, яку ми показували, до нас приїдуть.

- Люди, окрім можливості придбати книжки, також зможуть відвідати лекції. Чиї виступи ви б порадили не пропустити? 

- Я всіх кличу на Тетяну Пилипець. Вона є директором обласної юнацької бібліотеки у Львові і виступатиме у перший день із двома лекціями: «Ребрендінг в соціокультурній сфері або як немодне зробити модним?» і «Мотиваційний полілог «Куди «приводять» книги…». Я закликаю прийти усіх бібліотекарів, вчителів і освітян різних рангів на її лекції, бо Тетяна у них дає потужний поштовх для розвитку книговидавничої галузі. Також запрошую на Івана Семесюка, бо, коли кажуть, що тільки заради нього спеціально приїдуть з інших міст, то розумію, що ми робимо все правильно і проігнорувати таку подію просто неможливо. Безперечно  треба відвідати лекцію Олександра Михеда, який 9-го квітня презентує серію «UkrainianArtBook» видавництва ArtHuss. Чому треба? Тому що цікава тема у поєднанні із потужною енергетикою Олександра, який має інший погляд на життя, не зможе не зацікавити.

- А чим ви керувалися, коли обирали спікерів?

- Мені дуже важливо, щоб гості подобалися публіці. Цим правилом я керуюся ще з початку «Книжкового маестро» і воно не підводить. Я вже бачу та відчуваю, хто аудиторії сподобається, хто її зацікавить, хто прийде на спікерів. Вже знаю, що, окрім масово відомих спікерів, величезна кількість людей прийде на Ореста Зуба та Ольгу Хілобок. Також все-таки треба не соромитися висувати певні вимоги й авторам, адже бувають такі випадки, коли людина навіть не замислюється над тим, чи почують її, чи зацікавить вона, чи захоче прийти аудиторія ще раз. Я розумію, що автору, можливо, і не треба намагатися сподобатися публіці, але ж і виступати з думкою «Ну як буде і як модератор поведе розмову» також не надто професійно.

Усі три дні буде вільний вхід не лише власне на територію, а й на лекції. Чому так? Невже українська публіка ще не розуміє, чому культурні заходи варті не лише їхньої уваги, а й гідні грошей?

Мешканців міста ми у більшій мірі вже привчили до платних подій. Щодо фестивалю, то спочатку я все-таки хотіла зробити платний вхід на виступи лекторів, але тут ми самі припустилися помилки, адже зрозуміли, що треба не тільки ставити певну ціну на квиток, а й більше та потужніше працювати над розкруткою цього лектора, щоб люди на нього захотіли прийти. У нас просто не вистачило б цих потужностей.

Я, до речі, у фейсбуці викладала пост, у якому мова йшла про платні входи на культурні заходи, але не говорилося про наш фестиваль. Деякі люди одразу негативно почали реагувати, були обурені, що ми ставимо платний вхід на захід. Дехто взагалі немає розуміння, «за що я маю платити, я ж і так книжку у них куплю». До того ж Черкаси – це далеко не найбільше місто і люди знають, кому вони платять, якій команді  і на що ці гроші йдуть. Чомусь це також декого дратує. А люди часом навіть не розуміють чи не хочуть, що у нас багато витрат і про оплату нашої власної роботи навіть не йде мова.

- А чи зіткнулися ви із якимись перепонами, про які на початку навіть не замислювалися?

- Завжди актуальним питанням є наявність хорошої, професійної, відповідальної команди, яка націлена на результат. Це стосується будь-якої сфери. Щодо нас, то частково команда перейшла з «Книжкового маестро», а є  й ті, хто приєднався до нас, коли вже розпочали безпосередню підготовку до фестивалю. Люди самі проявляли бажання та ініціативу. Без них нам би точно було важко. Також ми звикли працювати над одним заходом, коли робили зустрічі із представниками літературної сфери. Остання, хто до нас приїжджала була Оксана Забужко. Ми цілих три тижні працювали виключно над цією подією. Зараз же у рамках фестивалю заплановано декілька десятків заходів і над кожним з них треба працювати заради якісного результату. Ми не очікували, що на рекламу треба було більше людей. Нам би ще чоловік п’ять, які б окремо працювали тільки у цій сфері. Недостатньо просто донести  до людей, що буде такий фестиваль. Впродовж цілого року треба готувати аудиторію до гостей події, зацікавлювати їх, налаштовувати, робити все, аби їм хотілося відвідати те, що ви організовуєте. Це повинні бути інтерв’ю з майбутніми спікерами, цікави матеріали, новини про творчу діяльність письменників, про результати роботи та плани видавництв, щоб люди, коли розпочнеться фестиваль, були готові та хотіли прийти на зустріч із тим чи іншим автором. Також я виявилася дещо наївною. Від самого початку здавалося, що важко не зацікавитися цією подією. Виявилося ж, що не всі люди розділяють мою думку. І до цього також треба звикнути.

- Ось проходить фестиваль і ви починаєте думати вже над другим таким заходом. Коли він в ідеалі повинен відбутися?

- Раз на рік було б достатньо, але підготовку розпочинати треба заздалегідь, постійно запрошувати гостей майбутньої події до міста із виступами, готувати матеріали, які б зацікавлювали людей, влаштовувати спільні заходи разом із іншими організаціями, які б налаштовували на майбутній фестиваль.

Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram

Поділитись
Вгору